Меню

«А це точно Україна?» - 10 місць, куди податися після карантину

«А це точно Україна?» - 10 місць, куди податися після карантину

Подорожі у нашу епоху – невід’ємна частина життя. А особливо у післяпандемічний час, коли кожен мріє змінити локацію. Не хвилюйтеся про закриті кордони, у нас є що побачити! Переконайтеся самі:

1) Рожеве озеро (Лемурійське озеро) – сто кілометрів від Херсону; бухта затоки Сиваш; Чаплинський район; село Григорівка.

Озера на Херсонщині – конкуренти Мертвому морю, бо щільність води у них вища, ніж в Ізраїлі. А їхнє незвичне рожеве забарвлення – через унікальні водорості. Аналогів озера Сиваш у світі є всього три – згадане вище Мертве море, затока Кара-Богаз-Гол у Туркменістані й Солене Озеро у США. Така вода має властивість лікувати від псоріазів, до прикладу.

2) Каньйон – Черкаська область, Маньківський район, село Буки.

Його берегам з каменю близько 2 млрд років. Поруч тече річка Гірський Тікич. На цих високих нерівних берегах давно тренуються альпіністи. Уздовж каньйону – руїни старого млина, що працює на водяній стихії. Він був побудований у XIX столітті. Тут люди влаштовують пікніки і залишаються на ніч з наметом.

3) Місто Вилкове – українська Венеція, Одеська область.

Цей мальовничий населений пункт розташований у дельті Дунаю, де річка впадає у Чорне море. Стара частина міста розташована на воді. Тому вулицями у місті слугують канали 1–2 метри завширшки, якими переміщуються переважно на місцевих «гондолах» і моторних човнах, що є найпопулярнішим транспортом у місті.

4) Русилівські водоспади – Тернопільська область, Бучацький район, село Русилів.

Каскад водоспадів захований у трикілометровому каньйоні серед густого лісу. Ця гідрологічна пам’ятка природи розпочинається з кількох джерел, що на околиці села Русилів. Найкраще відпочивати тут у першій половині дня, допоки сонце хоча б частково потрапляє у ці зарості. Краса гідрологічної пам’ятки природи доповнена вишнево-червоними та голубувато-зеленими шарами гірських порід на схилах, де розкинулася багата чагарникова і трав’яниста рослинність.

5) Бакота – затоплене село за 55 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський на території Національного природного парку «Подільські Товтри».

Але цього села ви не знайдете на карті України. Колишні його мешканці не можуть повернутися, поблукати між порожніми хатами, подивитися на закинуті садки. Бо там, де колись було село Бакота, сьогодні тече Дністер.

6) Тунель кохання – Рівненщина, поблизу містечка Клевань.

5-ти кілометровий зелений коридор, створений деревами, і залізничні рейки у ньому – візитна картка туристичної Волині. На карті України Тунель кохання з’явився приблизно 10 років тому завдяки туристам, які забрались у гущавину на околиці Клевані та несподівано опинились на залізничній колії. Їхня світлина потрапила до соціальної мережі Facebook і одразу отримала купу недовірливих відгуків з натяками на фотошоп. Але перші мандрівники, які поїхали побачити красу на власні очі, розвіяли ці сумніви.

7) Синевір або Морське Око – офіційно найбільше і найглибше високогірне озеро України розташоване на території Закарпаття у гірському масиві Внутрішні Ґорґани на висоті 989 м над рівнем моря.

Озеро утворилося після потужного зсуву, спричиненого землетрусом приблизно 10 тисяч років тому. На висоті 989 метрів гірські кам’янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків.

8) Ґранд-каньйон – Херсонська область.

Тисячі років вода і вітер працювали у цьому місці, створюючи глибокі балки, які й утворюють Херсонський ґранд-каньйон. Відвідувати його рекомендують навесні або ж на початку літа. Приїжджають у каньйон з різною метою: хтось хоче побути наодинці з природою, хтось влаштовує собі тут фотосесії. До слова, це місце з недавніх пір стало користуватися великою популярністю у молодят. Однак у бочці меду є ложка дьогтю – щоб побачити Херсонський ґранд-каньйон, потрібно гарненько потруситися поганою дорогою.

9) Куяльницька арка – Одеса, територія санаторію «Куяльник».

Піднятися до арки можна двома шляхами: або сходами (які є не лише інженерно-технічним об’єктом, але й лікувальним – їх використовують для розробки суглобів), або серпантином, по якому ще 100 років тому їздили карети.

10) Віадук – залізничний кам’яний арковий міст через річку Прут на Івано-Франківщині у селищі Ворохта.