"Papa Duke" - до нас у гості!

Хіба може злякати засніжений, схожий на кінець лютого, понеділок другої половини квітня, коли вчора отримав такий драйв на концерті Василя Попадюка, що  й досі долоні горять?!

Вже і не пригадую, на скілької концертах власне скрипаля і його гурту я побувала, та завжди радо збираюся знову, бо ж так відповідає його енергетика весні, молодості, незворушності по відношенню до викликів долі…

Компанія “МоLoKo” дбає не тільки за приїзд улюблених артистів, а й за глядача, який має отримати естетичну насолоду від  приміщення театру, бару, акустики, про що розповів Роман Паничевний, один з організаторів у приватній розмові.

Два відділення концерту не давали відвести погляду від сцени: весь бенд складають музиканти, кожний  з яких може бути солістом - такий високий клас виконання!

Представляючи членів гурту, Василь Попадюк додавав до характеристики  щось  веселе і вимовляв всі імена з повагою. Сам же ж залишається таким скромним чоловіком, що порівняти його реально не маю з ким! Хоча його віртуозна гра, знамените “тремоло” , всілякі музичні гумористичні замальовки вкупі з іншими інструментами склали різноманітне полотно концерту! Настрій - пречудовий! Скрипаль невтомно дякував тим людям, які зробили можливим його приїзд з Канади до Чикаґо, називав друзів, що мешкають тут, охоче підписував диски і фотографувався після концерту з людьми. Люблять Василя Попадюка у Чикаґо!

      Є, однак, і побажання. Назви творів, автори  мали би проговорюватися, чи з’являтися на екрані бекґраунду, “підводки” до них теж здалися би професійні, ну і враховувати склад публіки - варто, бо ж не всі у залі професіонали, тому інструментальна авторська музика має перемежовуватися знайомими мелодіями, легкими концертними номерами.