Меню

«Всепропальщикам» або «Про що Президент не говорить вголос»

«Всепропальщикам» або «Про що Президент не говорить вголос»

Я, звичайно, не Соскін, купленим дохтурським дипломом не буду розмахувати і кричати, що все знаю і все розумію в цій складній грі, не буду. Висловлюю власну точку зору, з якою ви охоче можете не погоджуватися. Написав би й раніше, але не можна було - це б тільки зашкодило інтересам країни.

Отже, вітаю вас, друзі: у Дебальцевому Україна і її союзник США здобули грандіозну стратегічну перемогу, про яку будуть писати в підручниках з історії та військової справи.

Почнемо з розгляду карти. Навіть єфрейторові ясно, що з тієї «кишки», якою був Дебальцевський плацдарм, українські війська давно потрібно було виводити. Утримувати ділянку фронту, що наскрізь прострілюється артилерією і з трьох сторін затиснута між ворожими позиціями - верх безоглядності і дурості.

Але ЗСУ тримали Дебальцеве. Навіщо? Стратегічна точка? Ні. Значні сили для наступу на такому крихітному плацдармі зосередити не можна. Як транспортний вузол Дебальцеве давно померло. Навіщо ж там клали голови українські солдати весь останній тиждень і ще тиждень до цього?

Справа в тому, що, як і Крим виявився блешнею, на яку США зловили Путіна, так Дебальцеве виявилося блешнею, на яку Порошенко зі своїми союзниками спіймали не тільки Путіна, а й тих, хто в ЄС і США ще бачили можливість домовитися з «паном Путіним». Недарма саме в ті дні, коли банди Захарченка та Плотницького штурмували українські позиції в Дебальцеве, в США було остаточно вирішено надати Києву зброю. На багато-багато сотень мільйонів доларів. Обама до кінця упирався, але його змусили. Бо в ці дні навіть Демократична партія (республіканці-то давно були у відповідному настрої) нарешті заговорила про Росію, як про нову Імперію зла, і про те, що Путін має отримати відсіч. Фактично в ці самі дні Москві була оголошена нова Холодна війна.

В ЄС Путін розгубив залишки поваги і надій на компроміси. Бо примудрився «підставити» Меркель і Олланда, які виставили свій авторитет запорукою виконання Мінських угод. Це похитне ЄС у бік США і відновить міцний антиросійський союз. Починається гонка озброєнь.

Україна вже стала реципієнтом не тільки новітніх видів зброї і технологій - тепер, коли лінія фронту нової Холодної війни визначилася, в Україну будуть вливати десятки мільярдів доларів. І не по доброті, а з тієї самої причини, з якої вливали в ФРН. Тому що тепер ми - буфер між нацистською РФ і вільним цивілізованим світом.

А буфер повинен бути міцним...

Росія потрапляє в повну ізоляцію, і вже зараз Путін змушений опускати нову залізну завісу, забороняючи держслужбовцям виїзд за межі країни. Раша - це не Іран, і в ізоляції існувати нормально не зможе. Оскільки в Ірані міцним «скріплювачем» є віра, а в Раші - горілка. Плюс величезна територія, комунікації якої треба хоч якось підтримувати. Словом, за десять років (якщо Путіна, як Павла Першого, ще не придушить в ліжку його ж власна охорона) Росія перетвориться на величезний відстійник з убогим населенням, голодною армією і концтаборами для «ворогів народу». Тобто в СРСР, яким так марить Путін - тільки не сімдесятих, а початку двадцятих років. І все це скунс, що виставляв себе тигром, отримав в обмін на ... Дебальцеве ?!


Тепер про саму операцію. У перші дні після Мінська нас весь час переконували: українські війська під Дебальцеве опинилися в «котлі», ось-ось станеться щось ще гірше, ніж під Іловайськом ... Ватники підхопили: «Ура! Ми ломимо - гнуться шведи!» Ні Захарченко, ні Плотницький, ні російські генерали так і не зрозуміли, що їх обдурили. Поки залишки ватяної армії гинули під Дебальцеве, поки вмирали російські військові, що замінили на передовій вибитих чи не до останнього «ополченців», головне командування Збройних Сил України провело красиву і елегантну операцію на заздалегідь підготовлені позиції.

Як з'ясувалося, автомагістраль, яку, незважаючи на втрати, прагнули перерізати, українській армії не так вже була й потрібна. Заздалегідь було визначено, які сили прикривають відхід, які підрозділи і в якому порядку, коли і якими шляхами відходять. Виявляється, два останніх дні величезні сили російського спецназу і армійських підрозділів не замикали «котел» і не гинули сотнями в штурмі українського угруповання - вони знищували самі себе в сутичках з заслонами української армії. І навіть ці заслони були визначені мудро і зі знанням справи - це були десантники. Саме десантники, специфікою яких є саме така робота.

Ви звернули увагу на те, що саме в ці два дні в Україні «несподівано» почалися грандіозні навчання ВПС і ППО. Десятки літаків були підняті в повітря саме в той момент, коли основні сили Дебальцевського угруповання виходили з міста? Паралельно, і «зовсім випадково», виступив один з радників Порошенка Зорян Шкіряк з дивним попередженням про можливість використання бойової авіації проти сепаратистів. Дійсно, хто такий цей Шкіряк? Адже це не Порошенко і навіть не Муженко. Але ті, кому це послання було направлено, правильно його зрозуміли і танкові колони на підступах до українських позицій притримали.

Ви звернули увагу на те, що з Алчевськом, Горлівкою, Стахановим та іншими містами протягом минулих двох днів не було мобільного зв'язку? Ви про це не знали ?! А про те, що навіть дротового зв'язку не було? І про те, що було відключено 98 відсотків Інтернет-ліній? Думаєте, це випадковість? Ні, це частина глибоко продуманого і до тонкощів прорахованого плану, який був виконаний бездоганно.

Думаєте, випадково саме в цей час був заарештований Єфремов? Чи випадково після цього Плотницький заявив про бажання ЛНР бути частиною України, Ахметов терміново почав збиратися за кордон, а його вірний Захарченко з пораненням ліг в лікарню? Це - теж частина плану, вірніше, його наслідки. Політичні наслідки.

Тепер питання ось яке: невже ви думаєте, що за два дні або навіть за тиждень можна розробити та погодити такий грандіозний план? Так значить Генеральний штаб розробив його ще до Мінська? Виходить так. А хто дав команду?

А ви: «Порошенко - зрадник!», «Всепропалонасзливають!» ...

Цікавий ще один збіг. Досить було Путіну виступити по телебаченню і у властивій йому хамській манері розповісти, як «українських солдатів били прості трактористи і шахтарі», як якась добра душа «злила» в Інтернет відео- та фотоматеріали, на яких було зафіксовано переодягненого у «простого тракториста »генерал-лейтенанта ЗС РФ Ленцова, який командував штурмом Дебальцеве. Все це негайно виявилося на потрібних столах (і не тільки в Києві). РНБО звернулася в ООН з офіційним проханням ввести в зону конфлікту миротворчі війська. Шах і мат Путіну!

Після цього справжній патріот Росії застрелився б. Путін, зрозуміло, цього не зробить. Але від того і агонія його буде ще страшнішою. Справа в тому, що до «переможного» взяття Дебальцеве «трактористами і шахтарями», як висловився новий геній геополітичної стратегії, Путін ще міг би поборотися за присутність у лавах миротворців російських солдатів. Тепер, коли ОБСЄ офіційно звинуватила Росію в порушенні Мінських угод, це неможливо.

Після цього зона конфлікту потрапить під юрисдикцію ООН, яка вважає ці землі суверенною територією України. Корея у свій час розкололася на дві частини, але там Північ відкрито підтримувалася Китаєм і СРСР. А тут Путін-ідіот, всім вуха просвистів, що росіян на Донбасі немає і що це - внутрішній український конфлікт. Відмінно! Значить тепер його просто відштовхнуть від процесу повернення бунтуючої частини Донбасу в лоно України. І зробити він нічого не зможе. І що найстрашніше для Росії - санкції нікуди не подінуться. Це, панове, геополітична катастрофа Кремля. А ви: «Всепропало!» ...

Вірте в свою країну і Президента, у власні сили і в сили нашої армії. Знайте: наші солдати, офіцери і генерали, дипломати і правоохоронці, робочі військових підприємств і волонтери - в більшості своїй компетентні, мужні люди і патріоти, до яких Путіну і його підлабузникам - як до Києва поповзом.

Вірте, сподівайтеся, терпіть!

Все буде добре!

Павло Правий, finenews.info