30 років Незалежності України: історія свята

Сьогодні, 24 серпня,  тридцятий рік поспіль Україна відзначає День Незалежності. Це знакове свято, яке українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України.

Історія свята

Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.

Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Його ухвалювали за допомогою всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку. Найбільша підтримка була в Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

24 серпня 1991-го скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

За незалежність України проголосували 346 депутатів, і навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.

Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.

Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.

​В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.

Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.

Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.

Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений дню проголошення Незалежності України.

Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

Як відзначається День Незалежності України? У це важливе державне свято у всій Україні відбуваються святкові ходи, військові марші, паради, концерти, до знакових пам’яток покладають квіти. Відзначають День Незалежності і за кордоном – різноманітними акціями, мітингами, флешмобами, концертами та іншими заходами.