Автор скандального відео з Савченко: "Вибачте Росію ... вони хворі, вони дуже хворі"

Сьогодні, за словами адвоката Миколи Полозова, українській льотчиці в СІЗО «Матроська тиша» висунуть нове звинувачення - у незаконному перетині кордону, повідомляє UaPost.

А тижнем раніше, 17 квітня, в Басманному суді Москви, куди була доставлена ​​Надія Савченко, сталася подія, яка змусила говорити про себе українські та західні ЗМІ. Усіх дивує мужність і безоглядність льотчиці, яка посміла сказати правду в об'єктив телекамер, не боячись гніву російського президента. І де сказати? У стінах Басманного районного суду, який в Росії вважається інструментом політичних репресій та замовного правосуддя.

Але вражало й інше. Як при такому рівні цензури репортажу взагалі вдалося потрапити в інформаційний простір? Без купюр. Чому конвой мовчав, коли Надя говорила? Як журналісту вдалося винести відеокамеру зі стін суду? Та й чи на волі цей репортер?

«ФАКТИ» вирішили розшукати автора сміливого відео. На щастя, незважаючи на численні погрози після виходу сюжету, московський опозиційний журналіст, репортер видання «За права людини» Володимир Шрейдлер (на фото в заголовку), що працював з ризиком для власного життя і свободи, вийшов на зв'язок по скайпу.

- Володимире, ви знімали сюжет підпільно?

- Абсолютно легально. Я подав акредитацію на судове засідання з Надією Савченко, так як давно хотів висвітлювати і цей процес. У день суду, коли погодили всі папірці і мене пропустили з обладнанням, я думав: як все не зіпсувати? Як зробити так, щоб Надія зрозуміла: в натовпі репортерів, які ненавидять її, в чужій країні, куди Савченко привезли проти її волі, там, звідки вона не чекає підтримки, саме там її чекає сюрприз.

Після першої частини засідання оголосили перерву. Надю вивели із залу суду. Незадовго до того, як її повинні були привести назад до зали судових засідань, я прив'язав до мікрофона прямо у всіх на очах українські синьо-жовті стрічки, позначивши «дружній» мікрофон. Своїх друзів, які прийшли зі мною на процес підтримати Надю, я попросив ні в що не втручатися, навіть якщо мене винесуть з будівлі суду ...

І ось Надю повели в зал засідань. Численна варта супроводжувала одну змарнілу, але не зламану дівчину - українку. І вона йшла - гордо, з високо піднятою головою. Відчувалося: вона нічого не боялася. Я теж вирішив, що не маю права боятися, тому й сказав при всіх, при охороні, при федеральній пресі: «Надя, слава Україні!» Вона, мабуть зібравши всі сили, крикнула: «Героям слава!». «Як ти собі почуваєш?» - Запитав я українською, яку вчу ось уже півроку. Надя відповіла: «Витримала! Не дочекаються!»; «Здужаєш?» - «Обов'язково!»

Хтось із репортерів федеральних ЗМІ тут же крикнув мені, що я провокатор. Я підійшов до нього і при всіх сказав: «Я російський журналіст, а ви - ганьба журналістики, ви можете мене зняти і показати». Федеральні журналісти були в шоці ...

- Як Надя виглядала?

- Після припинення голодування Надя трохи поправилася. Звичайно, вона була ще дуже худенькою і блідою, але вже зникли жахливі ознаки вмираючої від недоїдання людини. Вилиці трохи округлилися, очі і губи були злегка підфарбовані.

* У суді Надія Савченко сказала, що вона «тут найвільніша людина, незважаючи на клітку, в якій сидить» (фото EPA / UPG)

Пізніше я запитав у одного з адвокатів Наді Миколи Полозова: «Чи дійсно Надя готова до тієї боротьби, яка їй належить?» Він відповів: «У Наді хороший організм, плюс мужність і стійкість. Саме це дозволяє в умовах голоду триматися, не згоріти. Надя була поставлена ​​перед вибором: або її кладуть в лікарню і насильно годують, або вона знаходиться в тих умовах, які є. Думаю, це розумний компроміс».

- Було багато розмов про те, що внутрішні органи Наді під час тривалого голодування постраждали. Адвокат говорив щось з цього приводу?

- Микола Полозов сказав, що стан здоров'я Наді вселяє надію. На сьогоднішній день він задовільний, ніяких істотних патологій немає.

Мені сподобався настрій Наді. Бойовий! Вона раз у раз посміхалася: то підбадьорюючою посмішкою нам, журналістам, то іронічною, коли стала міркувати про Росію, російську систему правосуддя і обговорювати пряму лінію з Володимиром Путіним.

- Це було під час судового засідання?

- Ні, в перерві між засіданнями, коли її завели в зал перед приходом судді. Це був монолог. Всі, затамувавши подих, мовчали.

Кульмінацією її мови стали слова: «Взагалі я хочу запитати: «В Росії президент — він дурак чи падлюка? Якщо він сам вірить, що росіянам добре живеться, то він дурак. Але якщо він хоче, щоб росіяни в це вірили, то він падлюка».

- У соцмережах буря: чому не реагував конвой? Це в тоталітарній-то державі. Охорона не розуміє українську мову?

- Охорона відмінно все розуміла.

- Тоді чому на обличчях конвоїрів не здригнувся жоден мускул? Адже вони зневажали їх гаранта.

Один з користувачів написав в Інтернеті так: «Надя сказала все як є. А раби в погонах і мантіях, прикусивши язики, стоять і обтікають. В їх рабських мізках і душонка навіть думки такої немає, що про «царя» так можна говорити».

- Думаю, певний елемент первинного отетеріння в охорони був. Але конвоїри не стали зупиняти Надю. Та й навіщо? Сказати репортерам: «Не знімайте!», так в цьому не було потреби. Конвоїри були впевнені у вірнопідданих почуттях журналістів, розуміли, що таку крамолу ніхто ніде не покаже. Для них формально все було нормально. Ну, крикнув пару раз якийсь репортер щось там, так виводити його під камерами телевізійників собі дорожче.

Надя сказала все, що думала. Вона сказала, що ми живемо як у часи НКВС, що вона тут найвільніша людина, незважаючи на цю клітку, в якій сидить, що залишає за собою вибір боротися «з цією мерзотою і падлюками».

- Цю промову хтось, крім вас, показав?

- Жоден з російських телеканалів. ЗМІ бояться після «неправильних» сюжетів не одержати більше акредитацію в суді. Та й демонстрація відео з крамольною промовою української льотчиці могла закінчитися плачевно для телеканалу. Власне, і показувати, окрім викривальної промови Наді, було більше нічого: суд в черговий раз відповів відмовою на клопотання адвокатів про припинення кримінальної справи стосовно Надії Савченко через відсутність складу злочину.

- У себе на «Фейсбуці» ви обмовилися про свою хворобу. Розлучення, хвороби. Ви готові миритися з такою платою за любов до України?

- Справді, після серпневої акції в День незалежності України, яку ми з соратниками провели на Красній площі, мене забрали в «мавпятник», а звідти відразу відвезла «швидка». Інфаркт. На тлі перенесеного стресу вилізли й інші серйозні болячки. 28 днів лікарі виходжували мене, не знаючи, чи виживу. Я вийшов з лікарні, отримавши вказівку лікарів, щоб поруч зі мною хтось постійно перебував. Але я - знову на барикади.

Багато друзів запитують мене: «Навіщо тобі це потрібно?» Для того, щоб не стати частиною агресивної юрби. Для самого себе. Для того, щоб не зганьбити імен предків...

Два дні тому на своїй сторінці в «Фейсбуці» Володимир звернувся до матері Наді Савченко:

«Мамо, я народився і виріс в Грузії! Мамо, на Кавказі говорять так: «Людина може гордо йти по життю, не опускаючи очей, коли виростила гідних дітей». Ви зростили гордість не тільки України, але і волелюбних людей всієї Землі. Я радий тим хвилинам, що навіть так, через ґрати, поспілкувався з вашою дитиною. Мамо, я б зробив це, навіть знаючи, що цей репортаж буде останнім у моєму житті! ..

Я знаю, що мені ніколи не забудуть вороги України того, що я зробив. Зараз загроз море, мені кажуть: «Як ти наважився опублікувати те, що вона сказала, та й про кого вона сказала!»

Так от, мамо, я не шкодую ні про що. Я не міг витягнути ваше дитя з-за ґрат, вибачте мене... Але думки, почуття і слова, її волю винести з темряви на світ Божий я був зобов'язаний.

Вибачте Росію. Мамо, вони хворі, вони дуже хворі. Їм навіяли раболіпство і ненависть до всього світлого і вільного. Ваша дочка і є світло, і свобода, вона і є Україна! Якщо Бог дозволить мені побувати в Києві, я прийду до вас і поклонюся до землі.

Бережіть себе, мамо, а Надя ... Вона повернеться, я це точно знаю».