Богдан Томенчук - сучасний український поет, громадянин, мужчина.

          Герої вмирають - давай без ілюзій.

          Убрід не перЕйдем страхи і жалі.

         А пам'ять - мов куля.Більярдна.У лузі.

           Вона вже не грає на цьому столі.

          В більярдних дзеркалах блищать генерали,

             Їм справді пасують чиїсь ордени,

           Герої вмирають, як завжди вмирали-

             На тризні Богів Благодатей Війни...

          Герої вмирають - не вміють інакше.

           Бо ще б до пришестя закінчився світ.

           Як в казці несправжній - вмирають назавше...

             Назавше... Вмирають...Лиш сльози живі...

            І що ти поробиш - одні Фермопіли.

              Давно тут не знали таких косовиць.

             Лиш тінь до небес ще стоїть оніміло,

              Висока, як плач молодих удовиць...

              Герої вмирають...І не "балаклава" -

               Закриє непам'ять їх лиця.І час...

               Герої вмирають...Зневажена слава

             Проходить понуро крізь стрій.Чи крізь нас?

-- Відправлено з Швидкого блокнота  Богдана Томенчука.