Меню

Форбс Україна: "Про що мовчить НБУ або як виводять гроші з України"

Форбс Україна: "Про що мовчить НБУ або як виводять гроші з України"

Завдяки різноманітним схемам із вимивання капіталу і подальшого роздування активів банків десятки мільярдів доларів виводяться з України, а десятки українських фінустанов опинилися під опікою Фонду гарантування вкладів.

Одна з найпоширеніших схем полягає в розміщенні грошей українських банків (таку схему також використовують банки Прибалтики та Росії) на кореспондентських рахунках у банках з Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейну. Під заставу цих коштів банк видає кредити третім особам на території ЄС або в Україні. Далі фінанси списуються в рахунок погашення зобов'язань третіх осіб, наприклад, кіпрських компаній. За даними джерел Forbes в НБУ, за цією схемою було виведено сотні мільярдів гривень низкою банків, які вже знаходяться під управлінням Фонду гарантування вкладів.

Другий поширений спосіб виведення коштів − фіктивна капіталізація українського бізнесу. Під заставу коштів на кореспондентських рахунках в австрійських банках видаються кредити компанії в офшорі. Офшорна компанія, в свою чергу, заводить кошти як інвестиції в українські банки. Де факто відбувається капіталізація не за рахунок акціонерів, а за рахунок своїх же вкладників.

У банківському нагляді про схеми виведення коштів через європейські банки добре обізнані. Хоча б тому, що саме регулятор вказує українським банкам на необхідність зберігати валюту країн «першого рівня» − долари і євро − на кореспондентських рахунках у країнах «першого рівня», в тому числі, США та ЄС. Відповідні правила регулюються Постановою правління НБУ №343 від серпня 2001 року. Однак не всі банки в Європі та США поспішають співпрацювати з колегами з України, так само як і з фінустановами з інших країн колишнього СРСР. У тому числі ще й тому, що робота з такими фінансовими системами, як українська, ховає в собі серйозні репутаційні ризики. Але є винятки.

Звідки у вас ця назва спливла? Є така тема: в країнах першої категорії створюються банки для обслуговування рахунків українських фінансових установ. Є один банк, яким користувалася добра половина українських банків

Банкір на правах анонімності

Одним із таких «згідливих» банків із Європи є австрійський Meinl Bank AG. Влітку цього року НБУ розіслав запити деяким українським банкам, бажаючи уточнити: чи немає в них кореспондентських рахунків, обтяжених зобов'язаннями, в Meinl Bank AG. За даними Forbes, такі листи отримали кілька десятків банків. І виявилося, що коррахунки в Meinl Bank AG мають багато банків, у тому числі, згідно з даними з відкритих джерел, це − «Кредит-Дніпро», «Дельта», «Хрещатик», «Вернум», «Аксіома». Ті банки, які працювали з австрійською фінансовою компанією, уже знаходяться під наглядом Фонду гарантування вкладів. Наприклад, «Актив-Банк», вкладники і міноритарні акціонери якого не могли забрати свої кошти з квітня 2014 року, але тимчасова адміністрація в якому з'явилася тільки у вересні. Або CityCommerceBank, про який Forbes нещодавно писав.

Також − «Південкомбанк», тимчасову адміністрацію в який було введено 26 травня 2014 року. За інформацією джерел Forbes в НБУ і Кабінеті міністрів, уже в період дії тимчасової адміністрації, 11 червня 2014 року, з кореспондентського рахунку цього банку в Meinl Bank AG відбулося списання еквівалента 211 840 000 гривень на користь кіпрської компанії Tosalan Trading Limited (Нікосія).

Ще один приклад − «Автокразбанк», який сьогодні перебуває в стадії ліквідації. Ще 30 травня в банк ввели тимчасову адміністрацію. А 12 червня 2014 року з коррахунку цього банку в Meinl Bank AG було списано 106 млн гривень на погашення зобов'язань третіх осіб − на користь кіпрської Agalusko Investment Limited (Лімассол). Також, 211 800 000 гривень було списано у банку «Таврика» на користь кіпрської Winten Trading LTD − в листопаді 2012 року.

Forbes звернувся одразу до трьох банкірів − із проханням допомогти з контактами в банку Meinl Bank AG. В тому числі, редакція звернулася до джерела в Москві, яке спеціалізується на трастових і офшорних сервісах. 

Виявилося, що в РФ банк також добре знають. Forbes попросив контакт Meinl Bank AG для отримання інтерв'ю. Однак у віденському офісі банку на прохання про організацію інтерв'ю з їхнім керівництвом у Відні або з представниками в Україні відповіли, що у них офісу в Києві немає. «Хочемо Вам повідомити, що у Meinl Bank AG немає офісу ні Києві, ні в Москві», − відповів Forbes один зі співробітників банку. Однак, згідно з даними соціальної мережі LinkedIn, як мінімум дві людини з Києва пов'язані з Meinl Bank AG. Наприклад, представником Meinl Bank AG себе називає Анастасія Зоріна, також місцем своєї роботи в Україні називає Meinl Bank AG екс-співробітник УкрСиббанку (BNP Paribas) Ольга Поплавська.

У п'ятницю ввечері, 12 грудня, ще один банкір, який обіцяв сконтактувати Forbes зі співробітниками банку, відповів, що «керівництво банку знаходиться зараз в Ізраїлі, і його телефон весь час зайнятий − додзвонитися поки що неможливо».

У підсумку Forbes вдалося зв'язатися з прес-секретарем Meinl Bank AG Томасом Хьюмером (Thomas Huemer). «Ми дуже раді, що з Вами зв'язався Thomas Huemer. Просимо надалі звертатися саме до нього, тому що тільки він, як представник Press Office of Meinl Bank AG, може допомогти з вирішенням Ваших питань», − відповіла в особистому листуванні з Forbes одна зі співробітниць банку. «Через наші принципи комунікації та банківську таємницю ми не коментуємо угоди або відносини з іншими банками та клієнтами. Звичайно, всі національні та міжнародні заходи Meinl Bank проводяться в рамках всіх відповідних законів і нормативних актів», − дав офіційний коментар прес-секретар банку Томас Хьюмер.

За його словами, банк працює в Україні з 1996 року − тоді як деякі з банкірів, у яких Forbes наводив довідки про Meinl Bank AG, запевняли, що цей банк ввели у фінансову систему за співучасті високопоставлених чиновників з оточення Віктора Януковича.

За інформацією Forbes, цей банк активно пропонував свої сервіси і в часи президентства Леоніда Кучми, і за Віктора Ющенка. Продовжує він працювати і за Петра Порошенка. Причому, напевно всі проведені в поточний момент схеми можуть вважатися відповідними де факто прийнятим нормативам.

Forbes звернувся до банкірів − що вони знають і думають про Meinl. Більшість опитаних погодилися надати коментарі тільки на правах анонімності. Далі наводимо приклади цих коментарів:

«Звідки у вас ця назва спливла? Є така тема: в країнах першої категорії створюються банки для обслуговування рахунків українських фінансових установ. Раніше цю функцію виконували прибалтійські та кіпрські банки. Після того як НБУ зобов'язав тримати валюту першої категорії тільки в банках країн першої категорії − ЄС або США − в країнах ЄС почали створюватися такі банки. Суть їх операцій полягала в тому, щоб накачувати статутний фонд. Наприклад, у цьому банку розміщувався депозит у валюті першої категорії. А банк під неоприбутковану гарантію видавав гроші якійсь офшорній компанії, яка в свою чергу заводила ці гроші в Україну і таким чином формувала субординований борг або статутний фонд. Є один такий банк, яким користувалася добра половина українських банків», − розповів один фінансист на правах анонімності.


«Meinl − хороший банк, із хорошою підтримкою для відкриття рахунків. Хто ж його не знає! Це один із небагатьох австрійських банків, які поки ще нормально відкривають рахунки для російських і українських клієнтів. Коріння цього банку − з Росії», − каже інший банкір.


«Це нормальний їх банк, який веде бізнес так, як прийнято у тих країнах. Такі ж послуги надають люксембурзькі банки. Вони всі надають певного роду продукти. У випадку з Meinl Bank AG надавалися продукти, які дозволяли під гарантію кореспондентського рахунку кредитувати інсайдера», − зазначає третій спікер.

«У нас свого часу там був кореспондентський рахунок, але ми його закрили. Не знадобився. Це не найкраща інформація. Не хотілося б, щоб вона просочувалася на ринок», − зазначив четвертий коментатор.

У Національному банку України на запитання Forbes стосовно даної схеми не відповіли. Тим часом у Фонді гарантування вкладів повідомили, що не виключають міжнародних судових процесів за участю компаній − третіх осіб, на які видавалися кредити, під які в підсумку проходило списання з кореспондентських рахунків в банках ЄС, в т.ч. Meinl Bank AG.

«Ми будемо подавати позови з правом регресу в певні суди на компанії, які отримували гроші в рахунок відшкодування кредитів під заставу коррахунків. Ми вивчаємо ситуацію і розглядаємо в якості можливих планів», − розповів Forbes заступник директора-розпорядника ФГВ Андрій Кияк. За його словами, закон дозволяє робити все можливе для повернення грошей вкладників, у тому числі − залучати міжнародні структури на рівні судів.

Швидше за все, без комплексних рішень на рівні міжнародних контактів залагодити питання з роботою багаторічних схем не вийде. «Ми знаємо, що за допомогою кореспондентських рахунків працює або схема списання, або схема капіталізації банку з-за кордону, коли звідти заводиться капітал, який схожий на нібито залучений з-за кордону, − зазначає Кияк. − Є Meinl Bank AG з Австрії, є Frick (Bank Frick and Aktiengesellschaft. − Forbes) із Ліхтенштейну. Але претензії не до них, і судитися з ними немає сенсу. Претензії до третіх осіб, які отримували в ЄС кредити». За інформацією Forbes, із січня 2015 року австрійський банк може ускладнити умови відкриття офшорних рахунків.


Деякі джерела в міжнародних фінансових корпораціях зазначають, що можливості експансії послуг на сусідні ринки і далеке зарубіжжя з'явилися у австрійських банків на спаді та після завершення Югославських воєн 1991-2001 років. Вважається, що зароблений на війні і на процесах розпаду і децентралізації Югославії капітал комфортно почувався в австрійській банківській системі, яка в свою чергу отримала достатньо впливу для виходу на міжнародні ринки


Forbes направив питання в Moneyval і FATF, попросивши уточнити − чи існує сьогодні взаємодія з держорганами України з питання грошей українських громадян і компаній, які пройшли через рахунки Meinl. У Moneyval відповіли, що займаються моніторингом, а не розслідуваннями. Хоча Meinl Bank AG, навіть при можливій прозорості операцій, вже добре знають у Прибалтиці − як один із каналів з виведення грошей із ризького Krajbanka, а також в РФ, де проходили суди щодо спроби повернення з Meinl Bank AG частини коштів вкладників «Вітас-Банку». Зазначимо, що можливе розслідування за схемами за участю австрійських фінансових установ без належної підготовки може призвести до того, що кошти застрягнуть на рахунках в Австрії. І виграє від цього фінансова система цієї європейської країни.

Також питання про міждержавну співпрацю і схеми були направлені в центральний банк Австрії. Деякі джерела в міжнародних фінансових корпораціях відзначають, що можливості експансії послуг на сусідні ринки і далеке зарубіжжя з'явилися у австрійських банків на спаді та після завершення Югославських воєн 1991-2001 років. Вважається, що зароблений на війні й на процесах розпаду і децентралізації Югославії капітал комфортно почувався в австрійській банківській системі, яка, в свою чергу, отримала достатньо впливу для виходу на міжнародні ринки. Навіть зараз австрійська фінансова система славиться своїми зручними для офшорних рахунків і схожих структур умовами.

Forbes очікує відповіді з FATF та австрійського центрального банку і готовий надати керівництву Meinl Bank AG можливість розкрити своє розуміння причин списання грошей з кореспондентських рахунків українських банків. Також Forbes вивчає інших учасників ланцюжка виведення капіталу з України та роздування банківських активів.

Джерело: forbes.ua