Крути-2020: що важливо знати про річницю легендарного бою

Щороку 29 січня згадують Героїв Крут- київських студентів, які в 1918-му на залізничній станції за 150 км від Києва вступили в бій з силами більшовиків, що переважали, пише segodnya.ua. Нерівне протистояння протягом довгого періоду було викреслене з історії, але з набуттям незалежності України посіло важливе місце в підручниках, а пізніше і в календарях українців. У 102-у річницю бою згадуємо, що відбувалося під Крутами в 1918-му і як згадували про цю подію останні два десятиріччя.

Передумови події: від незалежності до війни

25 жовтня 2017-го в Петрограді стався Жовтневий переворот, влада перейшла до більшовиків. Збройне повстання більшовиків не було прийняте Центральною Радою України. 7 листопада Центральна Рада проголосила створення Української Народної республіки. До кордонів УНР входили території проживання українського населення від Волині до Катеринославської губернії, фактично території "від Сяну до Дону". Відповідаючи на це, 12 грудня 1917 року в Харкові відбувся "Перший Всеукраїнський з'їзд Рад", який проголосив на території України створення "республіки" рад робітничих, солдатських і селянських депутатів з урядом – Народним секретаріатом. Через два тижні, 29 грудня РРФСР визнала створений у Харкові радянський "уряд", фактично вступивши, таким чином, у війну проти УНР.

22 січня Центральна Рада випустила Четвертий універсал, в ньому УНР проголошувалася незалежною, суверенною державою. 28 січня у Києві робітники заводу "Арсенал", які підтримували російських більшовиків, провели мітинг, в якому вирішили чинити опір центральній владі. Наступного дня вимога передати владу радам була вручена Центральній Раді. Пропозиція була відкинута, відбулося повстання робітників. У місті тривали зіткнення, захоплення залізниці, мостів, складів зброї. Протестувальники чекали підтримки від військ Муравйова, що наступали, які в результаті були затримані під Крутами.

Ешелонна війна й історичний бій

Те, що відбувалося під Крутами – частина "Ешелонної війни", яка була поширена на початку 1918-го. Вважається, що такий вид бойових дій був обумовлений відсутністю фактичної лінії фронту і великою віддаленістю протиборчих сил одна від одної. Одним з "батьків" ешелонної війни називають Михайла Муравйова – командувача Червоної армії, що брала участь у бою під Крутами. Завдання армії в ешелонній війні – швидко зайняти вузлову станцію, поповнити ресурси місцевими запасами і вирушити далі, вигравши час і не давши супротивникові підготуватися до атаки. В бою під Крутами планам Муравйова не судилося здійснитися. Він зустрів опір, який забезпечив, як вважають історики, стратегічну перевагу для військ, що перебували тоді в Києві.

(Схема бою під Крутами, історичне фото)

Армія Муравйова, яка йшла на Київ з боку Бахмача, налічувала 5-6 тисяч осіб і складалася з балтійських матросів, московських і пітерських червоноармійців. Ешелон Муравйова був укріплений бронепоїздом з гарматами, кулеметами.

Збройні формування, які прибули з Києва до Крут, налічували всього 600 осіб. 400 з них – юнкери першої юнацької військової школи ім.Богдана Хмельницького, і до 130 – студенти-гімназисти Київського університету Святого Володимира, Українського народного університету, і гімназії Києво-Мефодіївського братства. Також в Крутах перебували кілька десятків добровольців.

Захисників станції підтримувала одна гармата на рухомій основі, яка переміщалася залізничними коліями. Під час бою, що розпочався рано вранці 30 січня, перевага була на боці армії Муравйова, яка мала кількісну перевагу, а повстання на заводі "Арсенал" не давало надії на допомогу силам УНР в Крутах.

Карта: стратегічна ситуація у січні 1918 р (джерело: kruty.org.ua)

Командир сил УНР Аверкій Гончаренко вирішив відступати. Та студенти-гімназисти були ізольовані від юнкерів і прибули на станцію вже тоді, коли вона була захоплена більшовиками. З 35 осіб 27 були розстріляні, як вважається, з помсти за надто високі втрати в армії Муравйова. Бій під Крутами затримав просування червоних, чим, як вважають історики, уповільнив процес становлення радянської влади в Україні.

Загиблих під Крутами урочисто перепоховали 19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі. Зі встановленням радянської влади про Крути говорити перестали. Відразу після розпаду СРСР на місці бою під Крутами встановили дерев'яний хрест, а вже в нульових саме там з'явився цілий меморіальний комплекс. Про бій почали активно говорити на початку дев'яностих, пов'язані з цією подією заходи щороку змінювалися, вирізняючись як масовістю, так і характером проведення. За останні роки в пам'ять про Крути знімали фільми, створювали меморіали і навіть проводили смолоскипну ходу.

1998: пам'ятна монета

1998 рік – 80 років бою під Крутами. Монета, що вийшла в цьому році, "присвячена 80-річчю бою під Крутами – події, яка увійшла в історію України яскравою сторінкою героїчного опору трьохсот київських студентів і гімназистів, які стали на захист незалежності Української народної Республіки від більшовицьких військ, що наступали". Так говориться в описі до монети на сайті Нацбанку.

Монета зі сплаву нейзильберу масою 12,8 грамів була випущена тиражем 50 000 примірників за роздрібною ціною 41 грн.

"На аверсі монети в центрі зображено малий Державний герб України на тлі багатофігурної композиції, яка втілює ідею розстріляного державного відродження: через центр мішені, позначеної на монетному полі трьома концентричними колами, прямує в перспективу колона озброєних юнаків. Ліворуч і праворуч від зображення дати – 1918-1998. По колу розміщено написи: вгорі Україна, внизу в два рядки: дві гривні", – йдеться в описі до монети.

На реверсі монети художникам дивним чином вдалося розмістити цілий сюжет в одній композиції. Юнаки – бійці УНР, рука – ешелонна армія Муравйова. Вона прокладає шлях кінноті.

2003: Леонід Кучма і розпорядження щодо річниці Крут

Першим президентом України, який ухвалив питання пам'яті героїв Крут на державному рівні, став Леонід Кучма. За тиждень до 85-ї річниці події вийшло розпорядження N 12/2003-рп "Про вшанування пам'яті Героїв Крут", в якому "з метою утвердження високої політичної культури в суспільстві, виховання у молоді патріотизму і поваги до історичного минулого Українського народу" Кабміну пропонувалося вжити заходів щодо забезпечення введення пам'ятних місць, проведення тематичних вечорів та конференцій, Міністерству освіти і Міноборони – провести в навчальних закладах та військових ліцеях уроки патріотизму, а Державному комітету з телерадіомовлення забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів із вшанування пам'яті героїв Крут.

2006: Віктор Ющенко і відкриття меморіалу героям Крут

Ідея створити монумент загиблим поруч зі станцією Крути звучала з початку дев'яностих. Проте сам пам'ятник побудували лише до 25 січня 2006-го. Це насипний семиметровий пагорб зі встановленою на ньому десятиметровою червоною колоною. (Такі ж колони – в Київському університеті, студенти якого вирушили воювати).

(Відкритий у 2006 році меморіал героям Крут, 2019 р. – фото: "Сьогодні")

Біля підніжжя меморіалу побудували каплицю, а поряд викопане озеро у формі хреста. У відкритті меморіалу брав участь президент Віктор Ющенко.

2008: Музей у вагонах

У 2008 році меморіал на Чернігівщині доповнили композицією з семи вагонів із залізничною платформою військового ешелону. Потяги встановили на рейки, таким чином забезпечивши імітацію перону Київського вокзалу, з якого гімназисти вирушили воювати на станцію Крути.

(Фото: вагони-музеї в Крутах, які були встановлені в 2008 році. Фото: "Сьогодні", 2019 р.)

Вагони встановлені поруч з меморіалом, п'ять з них переобладнані всередині під музейні приміщення.

2016: Перший мурал у Харкові і смолоскипна хода у Києві

Перший мурал, присвячений бою під Крутамиз'явився у Харкові. Малюнок 7 на 5 метрів розмістили на будівлі в пров. Фейєрбаха 1. Малювали мурал три дні, завершили до річниці – 29 січня.

Тоді ж повідомлялося, що автори композиції – бійці "Азова" і невідомий донеччанин. Через півроку графіті зазнало атаки вандалів, які облили його фарбою.

У Києві в цей день провели смолоскипну ходу від станції метро Арсенальна до Аскольдової могили, участь в ній взяли кілька сотень людей.

(Смолоскипна хода в пам'ять про бій під Крутами, 30.01.2016)

У поліції в той день відзначали, що активісти хотіли запалити покришки на Банковій, але копи не дали їм цього зробити.

2017 – Перша реконструкція бою за завод Арсенал

Три роки тому, в січні 2017-го в Києві вперше організували історичну реконструкцію бою між більшовиками та армією УНРна Арсенальній площі.

Близько 30 солдатів у формі більшовиків та бійців УНР розіграли бій, в якому навіть задіяли гармату, що стріляла холостими снарядами, і два кулемети.

2018: Потяг єднання та історичний екшн

Незвичайним способом згадали про бій у 2018-му. 28 січня з Києва до станції Крути виїхав "Потяг єднання", що складався з ліцеїстів старших класів навчальних закладів військово-спортивного профілю. У Крутах їх чекали пам'ятні заходи і польова кухня. Захід фактично був великим флешмобом, в ході якого українські студенти повторювали шлях саме таких студентів, які жили сто років тому.

Водночас завершувалися зйомки історичного екшн-бойовика, присвяченого сотій річниці битви. Просто під Києвом знімалися масштабні екшн-сцени, в яких навіть задіяли Національну гвардію. У масовий прокат фільм вийшов у лютому 2019-го, і, незважаючи на кошторис в 54 млн. грн і рекламу в ЗМІ, аж ніяк не бив рекорди за касовими зборами.

2020: А що зараз?

Щороку бою під Крутами приділяється все більше уваги, зокрема, після закріплення дати на державному рівні в 2003 році. В країні іменами героїв Крут називають вулиці, їхнє зображення переносять на мурали, а пам'ятник на місці бою перетворився на цілий меморіальний комплекс, і на його території щороку вже традиційно відбуваються мітинги-реквієми. Поточного року в Києві відбудуться відразу кілька пам'ятних заходів