Меню

Квіти та гроші: українці й американці на Арт-тижні в Парижі

Квіти та гроші: українці й американці на Арт-тижні в Парижі

У столиці Франції пройшов Тиждень мистецтва, під час якого в місті відбулося 5 великих міжнародних арт-ринків та багато невеличких виставок. Одну з них – «99,9 experimental  exhibition» – організувала українська художниця Зоя Скоропаденко.

У центрі Парижа відбувався арт-ринок «Asia Now», на якому, як то не дивно, посеред творів азійських художників можна було побачити роботи українських митців. Зокрема – роботу Станіслави Пінчук «ROOT SYSTEMS» на стенді Сінгапурської галереї Yavuz. 

А на стенді Спеціальних проектів Пінгшанський музей мистецтва з Китаю разом з компанією AiKa в рамках музею віртуальної реальності DSLCollection представили Vr-ART Ukrainian проект – презентацію віртуального павільйону українського мистецтва, в якому, зокрема, можна було побачити роботи харків’янина Романа Мініна. Павільйон хоч зараз можна переглянути у Metaverse, середовищі інтерактивного інтернету, котре, між іншим, наразі нараховує 400 мільйонів активних користувачів – і буде тільки розширюватися. Якщо світ не зануриться в третю світову, то років за 10 цей Metaverse може повністю змінити світ довкола…

Втім, повернімося до Парижу – і Арт-тижня. 

На першому африканському арт-ринку “AKAA Also Known As Africa”  українські митці не були представлені, проте Зоя Скоропаденко, яку було запрошено як гостю на ринок, побачилася з багатьма своїми африканськими колегами з Конго та Мадагаскару, з якими в неї заплановано багато спільних арт-проектів на наступний рік.

Ну а найголовніший захід Арт-тижня відбувався у Grand Palais. Цього року тут вперше замість відомого історичного арт-ринку FIAC, який не витримав жорсткої конкуренції, відбувся найбільший у світі арт-ринок Miami Bаsel Paris+. Багато парижан та французів проігнорували «новачка» через лояльність до  FIAC, але це не завадило Bаsel Paris+ отримати тисячі відвідувачів. 

Art Basel – найбільший і наймасштабніший, зокрема і в фінансовому вимірі, ринок сучасного мистецтва у світі, заснований у 1970 році у місті Базель, котре вважається культурною столицею Швейцарії. З 2002 року ринок також почали проводити у США – в Маямі Біч (Флорида), з 2008 – у Гонконгу, і от у 2022 вперше провели і у Парижі. 

Кілька місяців тому ринок вирішив підтримати Україну. Але – у швейцарському «нейтральному» стилі. 

У співпраці з PinchukArtCentre у червні 2022 року на ринку Art Basel у Швейцарії у публічному просторі було презентовано роботи українських художників різних поколінь. Окрім того, 11 диптихів з останньої серії фотографій Бориса Михайлова «Випробування смертю» було розміщено на білбордах і фасадах культурних інституцій Базеля, третього за величиною міста країни. Іронію тут добре зрозуміють люди, знайомі з творчим стилем і образами класика українського арт-фото, музами якого зазвичай ставали люди, котрі опинилися на узбіччі цивілізації, щоб не сказати – в її канаві…  

Також Art Basel пожертвував 110 тисяч швейцарських франків благодійним організаціям, котрі допомагають українським митцям, та віддав українській лікарні «Охмадит» прибуток від концерту російського панк-гурту Pussy Riot, який відбувся під час відкриття арт-ринку. Як бачимо, без хороших росіян і тут не обійшлося…

Art Basel – дуже дорогий ринок, щоб вийти звідти з гарними покупками, треба мати в кишені щонайменше сотню мільйонів євро.  Ціни на другому, дешевшому поверсі ринка стартують з кількох тисяч євро. 

Тим не менш, у звіті, оприлюдненому 3 листопада 2022 року, Art Basel зазначає, що попри турбулентність цього року, інфляцію та «неспровокованого вторгнення Росії в Україну, що перетворилося на тривалий конфлікт», колекціонери мистецтва у цілому світі купують більше – і обирають ще дорожчі твори, ніж у минулому році. За даними Art Basel, колекціонери у 2022 році витратили понад вдвічі більше грошей на мистецтво, ніж минулого року.

Однак, як ми вже згадували, люди, котрі купують мистецтво на ринках Art Basel – це дуже заможні люди. У середовищі не настільки заможних шанувальників мистецтва (та й митців теж) справи йдуть зовсім інакше. 

Війна в Україні змусила весь світ затягнути паски. Ціни на харчі, бензин, електрику підскочили майже по всій планеті. Не оминула ця тенденція і тих, для кого мистецтво – це життя. Тяжко і художникам, і шанувальникам мистецтва. Особливо тим, для кого картини і малюнки – не вдала інвестиція, а сенс існування на цій планеті.

Виставка «99,9»: митці – проти безгрошів’я 

Під час Арт-тижня в Парижі, за 300 метрів від Notre Dame de Paris, Зоя Скоропаденко, разом зі своїми друзями із «Мистецького кола Зої» та галереєю The Meloy Art, зорганізувала експериментальну виставку, на якій можна було не тільки помилуватися на шедеври відомих митців минулого, а й купити не менш прекрасні шедеври сучасних митців за символічною ціною 99,9 євро. Щоправда, остання опція була доступна тільки «раннім пташкам».

«Ранок — це «тиха година» для будь-якої галереї, люди зазвичай відвідують виставки пізно вдень або ввечері, тому з концепцією «99,9 євро вранці» з 10 до 12 ранку ми дозволили пристрасним шанувальникам мистецтва прийти в галерею раніше, щоб купити собі картину без звичного гамору пізніх відвідувачів, – розповідає Зоя Скоропаденко, художниця і організатор цієї виставки. – Не забувайте, що ми конкурували з багатьма арт-ринками, які відбулися цього тижня в Парижі: Miami Basel Paris+, Asia Now, Paris Internationale, Moderne Art Fair, AKAA African Art Fair тощо, тому було надзвичайно радісно бачити, як перед 10 ранку під дверима галереї збирається черга людей, котрі чекають на відкриття виставки».

Втім, і просто подивитися на виставці було на що. На колоритних стінах галереї l'Aleatoire можна було побачити шедеври з приватних колекцій таких геніїв мистецтва, як Ман Рей, оригінальні малюнки та картини Кіта Харінга, ескіз олівцем Анрі Тулуз-Лотрека та твори Франсуази Жило, Луї Анкетена (друга Ван Гога) та Марі Лоренсен.

«Ідея поєднання сучасного мистецтва та робіт майстрів минулого на одній стіні полягає в тому, щоб показати колекціонерам мистецтва, що навіть якщо ви збираєте лише Рембрандта чи да Вінчі, вони чудово виглядатимуть поряд із квітами Скоропаденко чи Дмитренко на стіні вашої спальні. Ця виставка «99,9» була створена, аби показати людям, що колекціонування мистецтва може бути цікавим і не обов’язково занадто дорогим хобі, доступним для звичайних людей – а не тільки для багатіїв», — пояснює Скоропаденко.

На виставці художниця презентувала свою серію картин «Notre Dame Brule», яка показує хід реконструкції собору після пожежі, а також квіти з серії картин «Нові майстри Помпеї».

Ще одні українські квіти на стінах виставки належали пензлеві Єви Дмитренко, молодої художниці, дід якої потрапив до Франції з Харківщини у минулому сторіччі. Єва стала надзвичайно популярною у Франції завдяки своїй інсталяції «Rose de vent» навколо садів і парків Монако, котра нещодавно була продана аукціонним домом Artcurial. Кошти від продажу пішли на підтримку українських жінок і дітей, котрі рятуються від війни в Європі. На виставці «99,9» можна було подивитися і придбати не тільки картини Єви, а й мистецьку кераміку.

Також на виставці можна було побачити твори художників, імена яких добре відомі всім, хто слідкує за виставками «Мистецького кола Зої». Входять до цього кола і кілька американських майстрів.

Так, плідний сучасний художник із Лос-Анджелеса Деніел Лейтон, який є піонером живопису iPad та мистецтва доповненої реальності, презентував свої архетипічні арт-дослідження мистецтва, котре бере початок у видіннях.

 Майстер лінзового мистецтва Хізер Лоу презентувала свої останні роботи з Каліфорнії, включаючи серію «Гроші». Частина картин – у жовто-блакитних тонах, що не може не тішити око. Та й загалом на виставці жовто-блакитна гама була доволі помітною.

Легенда паризької фотографії Антуан Пупель представив свої фотоколажі, присвячені природі – і жінкам. Державний фотограф Франції Філіп Дауріос привіз до історичної галереї свою сюрреалістичну фотографію ящиків з устрицями.

Математичне мистецтво було представлено картинами художника з Англії та Монако Клема Чемберса з серії  «Фрактали», в основу яких було покладено математичну теорію його друга, покійного професора Бенуа Мандельброта.

Запрошеним керамістом виставки був Бернар Вітур із Сабле-сюр-Сарт. В юності Бернард навчався на м’ясника, і тепер його тактильні знання про пропорції тварин розкриваються в глині. Вітур не використовує колесо, всі його деталі формуються вручну.

Новим обличчям цієї виставки, окрім Єви Дмитренко, стала також молода бразильська художниця Б’янка Калої Ді Грассі, яка представила свої геометричні абстрактні роботи.

«Для тих, хто прагне створити колекцію творів мистецтва, виставка «99,9» стала чудовим початком, – каже Скоропаденко, – експеримент вдався, і тепер ми будемо включати в кожну наступну виставку мистецькі твори за 99.9 євро. Приходьте!»

Виставка «99,9»  — одна із серії pop-up виставок, проведених творчим об’єднанням «Мистецьке коло Зої» та галереєю The Meloy Art.

Автор: Марина Олійник 

Більше фото з виставки – тут.