Меню

Нова політика Брюсселя щодо Кремля або Італійські подарунки агресору

Нова політика Брюсселя щодо Кремля або Італійські подарунки агресору

Вчора Рада Євросоюзу із закордонних справ провела стратегічну дискусію про нову європейську політику щодо Росії. Глави МЗС країн-учасниць повинні були підготувати основи подальшої стратегії відносин з агресивною Москвою в умовах режиму санкцій, незаконної анексії Криму та неоголошеної війни проти України. У березні міркування міністрів "ляжуть" на круглий стіл глав держав і урядів, які у форматі Європейської ради продовжать дискусію - як далі жити з неадекватним сусідом.


Напередодні засідання 19-го січня Європейська служба зовнішньої діяльності розповсюдила серед постійних представників країн-членів при Раді ЄС службовий документ, в якому містяться пропозиції щодо бачення такої політики. У дипломатичних колах точно відомо, що ці ідеї особисто просуває високий представник ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Федеріка Могеріні.

Секція «Whiskey» групи «Інформаційний Опір» отримала неформальними каналами текст цього документа, що дозволяє попередньо оцінити актуальні міркування і бачення стану, а також перспектив відносин з РФ під керівництвом нового зовнішньополітичного шефа ЄС італійки Могеріні.

Далі - близько до тексту службової записки.

***

Чи доцільно доповнювати політику більш активним підходом?

З початку 2014 року, відносини ЄС-Росія були значно підірвані кризою в Україні, що призвело до негативних наслідків у багатьох сферах співробітництва. Єдність і рішучість, які ЄС проявив в умовах кризи протягом попередніх місяців, включаючи санкції, стали ключовим фактором, і Європейська рада 18 грудня 2014 підтвердила рішучість ЄС «дотримуватися певного курсу» і «бути готовим до здійснення подальших кроків, якщо виникне така необхідність». У зв'язку з цим, виникає питання, чи доцільно доповнити цю політику більш активним підходом заради спонукання Росії змінити свою політику.

На тлі підготовки стратегічного обговорення щодо Росії та відносин ЄС-Росія на засіданні Європейської ради в березні, Рада ЄС із закордонних справ пропонує подальші дискусії щодо наслідків української кризи для відносин ЄС-Росія в короткостроковій і середньостроковій перспективах. Цей процес має бути вибірковим і поступовим.

Метою будь-яких рішень щодо двосторонніх відносин з Росією є підвищення спроможності просувати інтереси ЄС, починаючи з встановлення миру в сусідніх регіонах. Надалі такі кроки не будуть означати повернення до політики "business as usual" і повинні бути тісно пов'язані з повною імплементацією мінських домовленостей, як частини постійного політичного рішення для України, належної імплементації тристороннього розуміння щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі ЄС-Україна і тристоронньої домовленості щодо постачання і оплати газу.

Надалі ініціативи мають бути спрямовані на зміцнення стійкості ЄС і сусідів проти подальшого тиску Росії, залякування та маніпулювання, включаючи енергетичну безпеку, кібербезпеку, безпеку цивільної авіації, відповідь на фінансування Росією радикальних партій у Європі та протидії російської пропаганди.

Політика ЄС у відповідь на кризу в Україні або що робити з санкціями?

Наступний розділ документа є найбільш цікавим і важливим для політичного та експертного сприйняття. Європейська служба зовнішніх відносин зачіпає питання: чи повинні країни-члени розділяти санкції щодо Криму і санкції у зв'язку з дестабілізацією в східній Україні?

І ось, яку відповідь пропонує офіс Могеріні: «Політика санкцій є чітким висловленням твердої та послідовної відповіді ЄС на порушення міжнародного порядку, а також на руйнування архітектури європейської безпеки, яка може бути змінена лише на принципах взаємної згоди. Диференціація режиму санкцій може бути розглянута на принципах таких факторів: ситуація в Криму, як очікується, не відчуває змін в короткостроковій перспективі, і санкції повинні залишатися в силі, поки триватиме анексія; ситуація щодо дестабілізації в східній Україні, де санкції повинні бути пов'язані з виконанням Росією мінських домовленостей. При відсутності значного відчутного прогресу з боку Росії щодо цих зобов'язань, санкції повинні залишатися чинними на продовжений період часу. І, навпаки, ЄС повинен бути готовий скасувати санкції, якщо Росія виконає мінські домовленості».

Така постановка питання з диференціацією режимів санкцій та різних критеріїв для їх змін (включаючи посилення або скасування) вже викликала хвилю критики серед політиків та експертів ЄС. Позиція найбільш рішучих українських друзів у Європі однозначна: санкції можуть бути скасовані не тільки після виконання мінських домовленостей, де так звана "лінія розмежування" повинна проходити по українсько-російському кордоні, але і після повного повернення Криму під контроль офіційного Києва.

Можливості для виборчого і поступового відновлення відносин

Наступний розділ документа пропонує аналіз сфер інтересів для обох сторін, які, хоч і мають протиріччя, але можуть бути прагматично застосовані в умовах санкцій, військової агресії Росії проти України та ескалації російської загрози для всього Європейського континенту.

В ЄС констатують, що інтереси Росії в частині співробітництва, окрім скасування санкцій, переважно укладаються в таких питаннях: відновлення офіційного діалогу ЄС-Росія; зменшення негативного ефекту, який вбачається від асоціації ЄС-США; визнання Євразійського економічного союзу; постачання технологій та інвестиції; вилучення Газпрому з положень третього енергетичного пакета; отримання безвізового режиму для короткострокових подорожей; розвиток співпраці у сфері транспорту на тлі введення збору для перельотів над територією Сибіру і введення вимог щодо реєстрації персональних даних пасажирів.

Натомість, інтереси ЄС відзначаються в забезпеченні імплементації Росією мінських домовленостей з дотриманням міжнародного права та європейського порядку безпеки на принципах ОБСЄ; завершенні військової та іншої активності у сфері безпеки з дестабілізації на кордонах країн-членів ЄС; припиненні тиску з боку Росії на країни «Східного партнерства», посягання на їх суверенний вибір; в більш конструктивній ролі Росії у вирішенні тліючих конфліктів; поліпшенні основоположних свобод, прав людини, активності громадянського суспільства; інтенсифікації співробітництва у сфері зовнішньої політики з метою вирішення регіональних та міжнародних криз; стримуванні Росією зобов'язань в рамках СОТ і припиненні необґрунтованих торгових обмежувальних заходів; стримуванні Росією енергетичного законодавства ЄС; розвитку співробітництва у транспортній галузі; зміцненні контактів між людьми у сфері туризму, освіти і досліджень.

Окремо ЄС виділяє сферу політичного діалогу та зовнішньополітичного співробітництва з Росією в питаннях, де Москва ще зберегла свої геополітичні важелі впливу.

На думку європейських експертів, РФ ще може сприяти у вирішенні глобальних і регіональних конфліктів щодо Сирії, Іраку, ІГІЛ (ISIL, Daesh), Лівії, Близькосхідного мирного процесу, Ірану, КНДР, боротьби з Еболою.

ЄС і ЄАЕС: в яких форматах розвивати торгівлю

Європейська дипломатія нагадує, що нещодавно отримала від російської сторони пропозицію започаткувати певний рівень співпраці з Євразійським економічним союзом. Торкаючись питання про спільну мету зі створення єдиного економічного простору «від Лісабона до Владивостока», постає питання, як найкраще просувати цей процес: через встановлення зв'язків між ЄС та ЄАЕС або через інші двосторонні, багатосторонні відносини?

У кабінеті Могеріні пропонують такий можливий крок: покласти початок внутрішньому дослідженню щодо варіантів і обмежень для різних торгових відносин ЄС з Росією і в більш широкому регіональному масштабі, беручи до уваги їхні політичні і економічні наслідки, включаючи оцінку наслідків від можливого встановлення відносини з ЄАЕС.

Секторальний діалог: невідкладна необхідність, прагматичний підхід або «business as usual»?

У документі констатується, що у сфері цій ще до української кризи багато заснованих напрямків співпраці було заблоковано через обмежений прогрес. ЄС зацікавлений у багатьох секторах, зокрема таких, як енергетична безпека, дотримання законодавства ЄС, безпека на транспорті, сибірський збір за перельоти і реєстрація персональних даних пасажирів, захист навколишнього середовища, космос, включаючи проект "Галілео".

Отже, в Європейській службі зовнішньої діяльності заявляють, що, беручи до уваги незастосування підходу "business as usual", і, будучи високою мірою залежним від Росії, ЄС повинен відновити секторну співпрацю в таких сферах, що становлять інтерес: відновлення засідань консультативної ради по газу і постійної ради енергетичного партнерства; завершення переговорів щодо внесення змін до угоди про спрощення візового режиму може бути пов'язане з вимогами Росії щодо переговорів про реєстрацію персональних даних пасажирів; щодо кліматичних змін напередодні Паризької конференції; у сфері навколишнього середовища можуть бути поновлені офіційні зустрічі з питань води, відходів, лісів, біологічного різноманіття; часткове відновлення співпраці за програмою "Партнерство заради модернізації", зокрема, у сфері верховенства права; поступове відновлення припинених програм обміну студентами Erasmus + та науково-дослідної та інноваційної Horizon 2020.

***

Вищенаведені положення документа стосуються короткострокових перспектив можливої нової стратегії ЄС щодо Росії. У середньостроковій перспективі у високого представника Могеріні пропонують розглянути повернення до переговорів про скасування візового режиму і відновлення проведення самітів ЄС-РФ.

Отже, ось коротко про ініціативи щодо нової політики ЄС щодо Росії. Аналіз поточного стану та пропозиції засвідчує прагнення керівних інституцій ЄС відновити діалог з Росією на різних рівнях. Робочий документ в цілому відображає затверджену Європейською радою політичну позицію ЄС щодо України і РФ. Суперечливе питання щодо диференціації режимів санкцій, швидше за все, не знайде консенсусу серед країн-членів, адже може служити сигналом для Путіна про слабкість, прагнення до умиротворення і початок поступок з боку ЄС. У кожному разі, затвердити і втілити в життя ці ідеї можливо лише за умови відновлення діалогу і співпраці з новою Росією, адже чинний режим вже вичерпав ліміт терпіння і довіри у цивілізованого світу.

Фото з: sprotyv.info.