Меню

Сакура з Токіо та вишня з Кам’янського: виставка двох художниць стала подією місяця у Японії

Сакура з Токіо та вишня з Кам’янського: виставка двох художниць стала подією місяця у Японії

Японія – один із найвірніших союзників України, котрий підтримує нас на найрізноманітніших рівнях. Вперше в японській історії вся їхня країна об’єдналася для допомоги іншій країні. Українська художниця Зоя Скоропаденко розбудовує тісні культурні зв’язки з Японією впродовж багатьох років. І цьогоріч вона вперше провела у Токіо виставку на знак пошани до однієї з найважливіших подій для японської культури – свята цвітіння сакури.

На виставці «Сакура», котра відбулася у нещодавно збудованому хмародері Хікарія  у всесвітньовідомому районі Токіо Шібуя, було представлено картини Скоропаденко та її японської колеги Кіни Сато.

Скоропаденко почала малювати японські сакури приблизно 10 років тому. А разом з ними – і київські, паризькі та львівські. Щоправда, у період карантину довелося обмежуватися малюванням української вишні, котра росте на французькому городі її мами. Вишню кілька років тому привезли до Франції  друзі художниці з Кам’янського, що на Дніпропетровщині. 

«Раніше я майже щороку відвідувала Токіо в сезон цвітіння сакури, прогулюючись вздовж променаду Чідорігафучі, біля палацу імператора, в парку Уено, на березі річки Суміда та Мегуро та в парку  Сіндзюку Гьоен, щоб намалювати красу сезону вишневого цвіту вночі. Все зупинилося з Covid-обмеженнями 2020 року, а потім – через війну в Україні. І от нарешті я повернулася до Японії в цю пору», – розповідає Зоя Скоропаденко.

Серія картин Скоропаденко називається «Сакура вночі». Адже ніч – це єдиний час, коли неймовірно красиві сади сакур не штурмують натовпи туристів та пошановувачів прекрасного. 

Більшість великих художників минулого, таких, як Караваджо, Рембрандт і Тулуз-Лотрек, малювали при слабкому освітленні. Адже у них не було яскравого штучного світла чи великих вікон. Тож сяйво нічної  сакури нагадує нам про давні традиції малювання.

Скоропаденко малює сакуру на чорному папері, використовуючи японську масляну пастель і японську туш. У темряві художниця інтуїтивно використовує тон та напівтон пастелі. У темряві є лише три кольори: сірий, білий та чорний. Решту доводиться вгадувати.

Кіна Сато спеціально для цієї виставки створила серію картин, присвячених сакурі. Мисткиня використовує традиційні фарби: тваринний клей, натуральні пігменти та сажу, а також техніку живопису казеїновою темперою. 

Також на виставці були мініатюрні твори мистецтва, які імітують пелюстки сакури. Ці твори були продані за 9.999 йен, вони продовжують традицію The Meloy Art додавати до кожної виставки роботи за 99.9 – аби люди з невеликими статками теж змогли створити свою приватну мистецьку колекцію.

Спеціально під виставку Галерея The Meloy Art  випустила спеціальну серію NFT робіт обох художниць “Сакура”. Серія доступна на Opensea.

Всього художниці представили близько 80 робіт в різних техніках. Виставку відвідали сотні гостей, вона стала однією з найвідвідуваніших галерейних подій Японії.

Серед гостей також були культурний  аташе посольства України в Токіо Інна Ільїна, журналісти газети Фукусіма Шімбун та найбільшого японського  інформагентства Кіодо Ньюз, а також художники з Фукусіми, з якими Скоропаденко пов’язує давня мистецька співпраця. Вони разом проводили багато спільних виставок у Токіо та Фукусімі, а також підтримували встановлення скульптури The Hope  в місті Сома. 

«Фукусімська делегація пригадувала часи, коли ми разом у квітні робили виставки в Фукусімі під час цвітіння сакури, і запропонувала нові проекти. Тож, можливо, навіть цього року розпочнеться новий культурний україно-фукусімський проект» – розповідає Зоя Скоропаденко.

Галерея Aiiima, у якій відбувалася «Сакура», дуже цікавиться Україною, і ця зацікавленість є надзвичайно продуктивною. Наприкінці минулого року у Aiiima відбулася виставки художників, пов’язаних з Україною: Зої Скоропаденко, Михайла Тютюника та Сей Шимури, з назвою «Заради миру». Кошти з виставки було перераховано японському дитячому фонду «Діти Землі», який проводить мистецькі майстер-класи для дітей, котрі постраждали вій війни. Минулого року діяльністю фонду було охоплено кілька сотень дітей українських біженців у Львові.
 

Автор: Марина Олійник
Фото: Зоя Скоропаденко