Меню

Старий Київ, новий Київ.

Старий Київ, новий Київ.

Мій дідусь, тато, і ось я - три покоління киян. Ми спостерігали за цим містом майже 70 років.

При моєму дідові - це щось типу женеви з платанами на центральній алеї. Ніяких хрущовок, давнє й горде місто, у якому працюють потужні гіганти СРСР. Це як чикаго. Після війни все стало символічним. І Арсенал, і Лавра, і завод "Більшовик", де дідусь зустрів мою бабусю.

При моєму батькові, це вже Київ субкультурний. і цих субкультур просто безліч. Це другий пітер. Це майже ліверпуль з бітлз і джинсами по блату. У кожного піонера є якесь хобі. Тільки піонери з них не дуже.

А моє покоління - це життя в опалі. Ти київський. Це значить, що в небе в серці мокрий холодний бетон шулявки чи бузок у ботанічному саду. Київ як лос анджелес. У ньому все найкраще ближче до води. Це чарівне місце, але гаряче-холодне. Змучує. Люди мають південну ментальність, як у одесі, але їм доводиться переходити через шумні ржаві мости. І вираз зникає з їхніх облич.

Така моя настанова. 

Біжи, дитино, на либідський шанхай. Київ як його сестра кіото. Надто роботизований. 

Фото: photokseniya.com.ua