Меню

Як Інтернет подорожує під водою по надшвидких кабелях?

Як Інтернет подорожує під водою по надшвидких кабелях?

Нещодавно Microsoft та Facebook заклали супершвидкий 4000-мильний (6437 км) інтернет-кабель через Атлантику. Коли він запрацює в наступному році, то буде передавати дані зі швидкістю 160 терабітів на секунду - цього вистачить, щоб одночасно переглядати 71 мільйон відео у високій якості, пише kozakorium.

Marea, таку назву носить кабель, всього лиш у 1,5 раза товстіший від садового шланга, але він простягається від Вірджинії-Біч у США до Більбао в Іспанії. Північна Вірджинія вже давно є великим хабом інтернет-центрів обробки даних. Marea повинна з'єднати США з Європою, а потім з Африкою, Близьким Сходом і навіть з Азією.

Microsoft заявляє, що цей кабель має найбільшу пропускну здатність серед усіх, які перетинають Атлантичний океан, швидкість передачі даних у ньому в 16 мільйонів разів більша, ніж та що є у вашому домі.

Чому технологічні компанії хочуть мати свої власні кабелі?

Традиційними інвесторами в будівництві підводних кабелів були телекомунікаційні компанії. Проте, такі гіганти, як Microsoft, Facebook та Google, все частіше починають діяти. Це перший випадок, коли Facebook відіграє активну роль в побудові кабелю, замість того, щоб інвестувати у наявні проекти або використовувати кабелі інших компаній.

У минулому році Amazon Web Services (AWS) інвестував у підводний кабель Hawaiki для прискорення роботи своїх хмарних клієнтів. Підводний кабель Hawaiki, який повинен розпочати роботу в червні 2018 року, стане найшвидшим й найбільшим каналом зв'язку між США та Австралією і Новою Зеландією. Технічні гіганти використовують все більшу пропускну здатність. Наявність власних кабелів означає, що вони зможуть використовувати їх на свій розсуд.

"Є кілька дуже впливових контент-провайдерів, які переносять баланс з телекомунікаційних компаній", - сказав Bloomberg Джон Хембо, аналітик телекомунікаційної дослідницької і консалтингової фірми TeleGeography.

"Серед новачків є кілька провідних світових інтернет-компаній, які прийшли до висновку, що, з огляду на вартість оренди кабелів, вони можуть також створювати свої власні кабельні мережі".

Що лежить у глибині?

Коли ми переглядаємо серіали або завантажуємо фотографії з високою роздільною здатністю, ми, напевно, не знаємо, що дані, які стоять за ними, потрапляють до нас по кабелях під морем. Фактично 99% даних отримуються таким чином.

Зараз в експлуатації налічується понад 420 підводних кабелів, що простягаються на понад 700 000 миль (1,1 млн. км) по всьому світу. Однак, це не нове явище. Перший трансконтинентальний кабель був покладений ще у 1858 році, він з'єднав Ірландію та Ньюфаундленд, започаткувавши таким чином телеграфний зв'язок між Англією та Канадою.

На даний час найдовшим у світі підводним інтернет-кабелем є 5600-мильна (9012 км) лінія зв'язку між США та Японією. Влучно названий "FASTER" (Швидше, - прим. Козакоріум), кабель з'єднує Орегон в США з Японією і Тайванем. Він належить Google і консорціуму інших підприємств.

Попит на інтернет-ресурси зростатиме найближчі кілька років. Будуть мільярди споживчих і промислових пристроїв, підключених до Інтернету, які "спілкуватимуться" один з одним як частина єдиної мережі. За оцінками Cisco, до 2020 року споживчий інтернет-трафік збільшиться на 26%.

Захист ламких кабелів

Для встановлення підводних кабелів потрібні спеціальні кораблі, які можуть прокладати від 100 до 150 км кабелю на день. Волоконно-оптичні кабелі дуже тендітні, тому вони оточені шарами труб і сталі для запобігання пошкоджень. Цю акулу зняли, коли вона намагалася перекусити кабель. Існує думка, що її привабили електромагнітні імпульси, які йшли від кабелю, як відомо, акули здатні шукати свою здобич саме завдяки ним.

Є також тривіальніші загрози для кабелів, такі як випадкові пошкодження під час будівельних проектів на дні морів та океанів або якорів, які часто скидають кораблі. Якщо кабель пошкоджений, дайвери відправляються для оцінки проблеми. Потім кабель витягують на поверхню та ремонтують.


Переклад - kozakorium.com