Меню

Життя пішохода

Життя пішохода

Перебування в містах - це особлива навичка, яку постійно варто підлаштовувати під конкретне місце. 
Я поділяю міста на міста-тунелі, міста-степи та міста-нори. Наприклад, Нью-Йорк - місто-тунель. Якщо вийти вночі й дивитися строго прямо, то різниці між тротуаром і небом ви не помітите. Здаватиметься, що ви просто минаєте заплутаний лабіринт, але gps не підведе. У цьому місті немає поняття шуму. Це постійний потік звуків, як води в каналізації.

Чикаго - місто-степ. Сірий бетон і однотипні будинки на схожих вулицях. Усе гарно, приємно, але виникає відчуття, немов тебе незначного закинули в бетонову коробку з-під взуття. У обличчя дме вітер, а ти йдеш без кінця до цілі. Потім купуєш велосипед і дивуєшся, як раніше не помічав, що місто таке маленьке. Женева - також місто-степ. Але з дуже красивими краєвидами. І вона маленька. Женева - це місто-годинникарів. Вони так і будували. Ходиш-блукаєш по механізму, а з озера замість стрілки рухається багатоповерховий струмінь води. Але годинникарі не втрималися й встановили ще один, квітковий неподалік від струменю.
Київ - місто-нора. Молодь неодмінно проводить найкращий час по підвалах, нюхаючи гітари, читаючи поезію, підспівуючи своїм гіпер-модним виконавцям. Якщо у Філадельфії головна перепона - це люди, які просять гроші, то в Києві - це горби й пошук платних і безплатних туалетів. Марсель - це теж місто нора, але з філадельфійською проблемою. Зрештою, французи любили укладати міста в горах, тому в них так багато міст-нір, як-от Ліон, Монте-Карло, Ніца.
Великі американські міста - це міста-поїзди. Поки ти вдома, ти можеш сховатися, але щойно ти опинишся ззовні, ти почуєш гудки, сирени, стукіт від рельс. У дрібніших містах чутно траси й літаки. 
У європейських містах більше місця пішоходу, цьому нещасному свідку епохи. Ми, пішоходи, навалюємося на місто своїми ногами. Ми любимо метро. У ньому всі рівні, і в бляшаній машині несуться по тунелю в тунелі. З поглядом також складно - куди його заховати? 
Одні за гроші танцюють, інші мастурбують безкоштовно. Хтось дотріповує, хтось свариться або просто стоїть і дивиться глибоко в тунель, вишукуючи ліхтар поїзда. З вагона метро виходять найщасливіші люди, а чекають - найзаклопотаніші. Замість поїзда на зустріч пішоходу в Нью-Йорку зазвичай повзе старий пацюк.
От у нього б повчитися пересуватися містом. Хоча де ти візьмеш стільки мудрості?

Serhii Tereshchenko