"Мовчання – шлях до забуття" Прибалтика пам’ятає. А ми?

Звернення до Яніки Мерило, 
радника мера Львова з нових технологій.

Пані Яніко!
Дозвольте засвідчити Вам щиру повагу та звернутися з проханням про допомогу у фінансуванні документального проекту, який готує громадська ініціатива «Права справа». 

Вами,як громадським та політичним діячем,якому не байдуже доля своєї країни, у Київському центрі освіти і культури, за підтримки Центру Європейської інтеграції та Українського Центру Злагоди,був організований показ фільму «1944», який зняв естонський режисер Ельмо Нюганен. У картині висвітлені події, що відбувалися в Естонії влітку-восени 1944 року. Війна представлена очима естонців, які воювали, як в лавах Червоної армії, так і в підрозділах Ваффен СС. Враховуючи Вашу та уряду Естонії зацікавленість у подібних проектах та питаннях відновлення історичної справедливості, звертаюся до Вас із проханням посприяти зйомкам циклу документальних фільмів, у яких піде мова про історію визвольних змагань на Донбасі. 

Теми документальних фільмів:

1. Національно-визвольний рух на Донбасі в часи перших визвольних змагань (1917-1925 рр.).

2. Національно-визвольний рух на Донбасі в часи Другої світової війни. Діяльність похідних груп ОУН та українського підпілля. 

3. Рух шістдесятників та дисидентів.

4. Українська партизанка в часи українсько-російської війни 2014-2015 рр.

Я звертався по допомогу щодо створення документальних фільмів до керівників провідних українських телеканалів та меценатів, але безрезультатно. На жаль, я зіткнувся з байдужістю на всіх рівнях. Така ситуація є стандартною для нашої країни. 

23 роки український уряд робив вигляд, що українізація Донбасу - це справа виключно приватних осіб. Так було і в останні роки, коли моїм власним коштом на Луганщині були створені оздоровчий патріотичний табір та перша на Сході України,за 23 роки Незалежності,Українська книгарня «Східна брама», та відкрита низка українських бібліотек. Держава жодним чином не підтримала мої ініціативи,більше того - створила всі умови щодо закриття цих культурологічних проектів.

 В першу чергу саме завдяки байдужості на всіх рівнях української влади, завдяки відсутності державницької політики стали можливі криваві події на теренах моєї малої Батьківщини. На жаль, ця ситуація докорінно не змінилася навіть у ці важкі часи, коли Україна стоїть перед зовнішніми викликами.

Уряд Естонії,на відміну від українського, проводить послідовну політику примирення естонського народу і недопущення спотворення історичних подій. У бюджеті виділяються кошти на підтримку кінематографа і літератури, що оповідають про трагедію розділеного війною на частини естонського народу.

Я змушений звернутися до Вас з проханням про надання фінансової допомоги для організації зйомок циклу документальних фільмів з історії національно-визвольного руху на Донбасі. Народ України має знати українську, а не штучну, історію Донбасу заради правди і справжньої, а не декларативної єдності.

З повагою до Вашої позиції та діяльності на благо України,

Дмитро Снєгирьов