Чистка армійських стаєнь
Болото Міноборони сколихнулось. Поразки старих тендерників, підкилимна боротьба генералів. Прокуратура грає на своєму боці. І, як завжди – на свою користь.
Нещодавно Генпрокуратура повідомила про обшуки на робочих місцях слідчих військової прокуратури та УБОЗу та у помешканнях членів комітету з конкурсних торгів Міноборони, а також «в одного із заступників міністра оборони».
За даними «Дзеркала тижня», йдеться про одіозного генерал-лейтенанта Олександра Ліщинського, ставленика екс-в.о. міністра оборони Михайла Коваля, що нині засідає в СНБО. Обидва генерали –представники клану Литвинів.
А головним військовим прокурором, тобто тим, хто контролює перебіг цієї справи є Анатолій Матіос, наближений до клану Балог.
Одразу ж після того, як прокуратура оприлюднила гучну новину, на порталі «Главком» з’явився документ, що розкриває інтригу: лист ГПУ до податківців, яким висвітлив, що саме інкримінується армійським тендерникам.
У двох словах: зловживання владою та посадовим становищем при закупівлях у 2014 році. Інкримінується частина 2 статті 364 Кримінального Кодексу – до восьми років позбавлення волі. Щоправда, чомусь не йдеться про значно серйозніші статті, які логічно випливають з опису діяльності армійських закупівельників та постачальників – заволодіння державними коштами (частина 5 статті 191 – до дванадцяти років) чи одержання неправомірної вигоди (частина 3 статті 368 – до дванадцяти років).
Як слідує з листа, прокурорські співробітники мають претензії до історії із закупівлею мастил у квітні цього року. На переконання прокуратури, мав місце розподіл квот між постачальниками на ніби-то відкритих торгах.
Допущені армійцями учасники – ТОВ «Торговий дім «Агрінол», ТОВ «Торговий дім «ЛТС», ТОВ «Юкойл» та ТОВ «Авіа Оіл», постійні тендерні постачальники силовиків, розписали 9 мільйонів по різних лотах. З цієї суми 3,75 млн грн прокурори вважають прямими збитками бюджету, проведеними через обнал та роздерибаненими «між учасниками злочинної схеми». Крім того «Юкойл» та «Авіа Оіл» де-факто перебувають в одному приміщенні у сусідніх кімнатах, а довідки для них збирала одна людина.
І тут ось що цікаво. В інтерв’ю від 7 листопада «Главкому» колишній начальник антикорупційного департаменту Міноборони Максим Гольдарб, екс-прокурорський співробітник, а також фігурант розслідувань Дмитра Тимчука та Дмитра Гнапа, розповів саме про цю закупівлю, як про таку, яку цього року він не погоджував та намагався зарубати через неефективність. Щоправда, за словами Гольдарба, йшлося не про 9, а 40 мільйонів.
А через тиждень після інтерв’ю Гольдарба – в день обшуків в Міноборони – той самий «Главком» викладає напівпроцесуальний та напівсекретний документ прокуратури на адресу податківців щодо кримінального провадження з цієї ж закупівлі.
Річ у тім, що від армійських фінансів Гольдарба відтер саме Ліщинський. Відтак схоже, що він і зловив асиметричний удар від звільненого полковника, який нині зайнявся «громадською діяльністю».
Гольдарб нині очолює громадську організацію «Публічний аудит», знаходячись у чудовій компанії однодумців із схожим життєвим шляхом (прокурорсько-міліцейські кадри). Борються, як водиться, із корупцією на підставі красивих сертифікатів від Гільдії професійних внутрішніх аудиторів України.
Однак до діяльності Гольдарба є купа питань. Починаючи від того, як він отримав полковничі погони, будучи до цього рядовим запасу, та закінчуючи його «боротьбою проти корупції» в Міноборони, що призвела до мільйонних втрат держбюджету. Можливо, відповідь на частину цих питань надасть Генпрокуратура, яка були змушені за рішенням суду відкрити провадження проти Гольдарба за заявою «Центру протидії корупції». А може, і не надасть. Бо Гольдарб сам є вихідцем з прокурорських.
Зрештою, вся історія із прокурорськими наїздами на тендерників Міноборони виглядає досить сумнівно. Новому міністру оборони Степану Полтораку, який має шанси залишитись на посаді оборонного міністра і в новому уряді, чужий Ліщинський поряд з оборонними фінансами навряд чи потрібен.
Принаймні маркером змін у закупівельній політиці Міноборони є раптова зміна постачальника дизпалива. У жовтні армійці виводили «прокладку» «Інтер-прайс» на контракт ціною півмільярда гривень. Однак після зміни міністра дослухались до скарг і призначили постачальником відому фірму «Окко», яка запропонувала паливо за нижчоюй ціною.
Тому хочеться вірити в реальне наведення порядку в оборонних закупівлях. Проте згадуються аналогічні ситуації із поганим кінцем.
Наприклад, результатом гучних корупційних скандалів у 2009 році була відставка тодішнього міністра Юрія Єханурова, але тихий пшик щодо армійських тиловиків. Зрештою, ті самі чиновники досі тендерять в Міноборони. А нинішній гарант, нагадаємо, доручав прокурорам розібратись із автором тих давніх публікацій за висвітлення армійської корупції вже у нинішній час. Також цікаво, що прокурори не виявили претензій до спроб армйців закупитись у фірм, близьких до колишнього начгенштабу. І десь загубили справу про неякісні бронежилети, через які гинуть наші солдати.
Щодо подальшої долі Ліщинського – все також є досить непевним. Є купа різних прецедентів. Його колишній підлеглий полковник В’ячеслав Макаров, якого взяли на хабарі, гуляє на волі.
Справу хабарника-змінщика Ліщинського у прикордонній службі генерал-лейтенанта Олега Лантвойтаніби-то передали до суду у серпні. Жодної інформації про хід судового розгляду справи досі не оприлюднено.
В будь-якому разі, «Наші гроші» уважно відстежуватимуть перебіг цих скандалів і призначення на хлібні місця оборонного відомства. Та, звичайно, інформуватимуть про перебіг та результати армійських закупівель. Ми обов’язково розповімо чим завершиться новий тендер Міноборони на постачання мастил. Від листопада, тобто вже за міністра Полторака, було акцептовано пропозиції на 49 млн грн. тих самих «Агрінолу», «Юкойлу» та «Авіа Оілу», яких Генпрокуратура щойно звинуватила у змові і розпилі…
У кожному випадку в болото Міністерства оборони потрапив потужний камінь. Побачимо, що спливе нагору, коли хвилі заспокояться.
Володимир Лютий
Коментарі