Меню

До Литви прибула "Незалежність" ... від газу Росії

До Литви прибула "Незалежність" ... від газу Росії

27 жовтня в Литву прибув перший танкер зі скрапленим газом, який президент країни Даля Грібаускайте називає гарантією енергетичної безпеки всього балтійського регіону.

Independence - величезне, розміром з три футбольних поля, судно норвезької компанії Hoegh LNG - увійшло в акваторію Клайпедського морського порту. Урочиста зустріч плавучої платформи пройшла за участю глави держави і високопоставлених гостей з Латвії, Естонії, Польщі, Фінляндії та Норвегії.

"Литва знову може пишатися своєю рішучістю, сміливістю та політичною волею. Термінал скрапленого газу - це важливий стратегічний проект і перемога всієї держави. Це й енергетична незалежність, й політична свобода. Більше ніхто не зможе диктувати нам ціни на газ, купувати у нас політичну волю або підкуповувати наших політиків", - заявила литовський президент на церемонії відкриття терміналу в Клайпеді.

За її словами, "один сусід був особливо зацікавлений в тому, щоб зупинити цей проект". Весь природний газ Литва досі закуповувала в Росії.

"Сьогодні історичний день для Литви. Я радий, що ми першими в Європі побудували термінал скрапленого газу за такий короткий час - півтора роки", - сказав прем'єр-міністр Альгірдас Буткявічюс.

Відкриття терміналу з Брюсселя привітав віце-голова Єврокомісії з питань енергетики Гюнтер Еттінгер: "Сьогоднішня подія - важливий крок Литви, необхідний для гарантування конкурентних цін на газ та забезпечення безпеки постачання газу до Литви й до інших країн Балтії. Сьогодні для вирішення цих проблем потрібно було діяти швидко, і Литва продемонструвала, як цього досягти", - заявив він.

Литва вводить в експлуатацію термінал скрапленого газу на тлі побоювань, що Європа нинішньої зими може зіткнутися з обмеженнями постачань з Росії. Але литовські експерти вважають, що й без терміналу Росія не залишила б Литву без газу.

"У нас є одна головна перевага. Це поставки газу до Калінінградської області, які ведуться по тому ж газопроводу, що і до Литви. Росія не залишить без газу своїх співгромадян", - сказав в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі колишній голова комісії з контролю за цінами та енергоресурсами Відмантас Янкаускас.

На думку експерта, головна причина, через яку Росія наприкінці минулого року знизила ціну для Литви на природний газ, було не введення в експлуатацію нового терміналу, а те, що прийшли до влади в 2012 році соціал-демократи, які поміняли стиль спілкування з "Газпромом".

"Я чув, що колишній міністр енергетики від консерваторів навіть ховався від переговорної групи "Газпрому", коли вона приїжджала до Вільнюса. Переговори про цінову політику зайшли до глухого кута при консерваторах. Вони обрали надто агресивний стиль спілкування зі своїми східними партнерами", - вважає пан Янкаускас.

У 2012 році уряд Литви під керівництвом лідера консерваторів Андрюса Кубілюса звернувся до Стокгольмського арбітражного суду з півторамільярдним позовом, звинувачуючи "Газпром" у дискримінаційній ціновій політиці щодо литовських споживачів.

На думку економіста Жигімантаса Мауріцаса, поява терміналу скрапленого газу дозволяє керівництву Литви зайняти більш конструктивну позицію на переговорах з "Газпромом" щодо ціни на газ для країни в 2015 році. Через два місяці закінчується досягнута в кінці минулого року угода з "Газпромом" про 20-відсоткову знижку.

"Залежність від "Газпрому" все ще велика, оскільки розміри терміналу не дозволяють повністю задовольнити потреби Литви в газі, особливо взимку. Але пересічні споживачі можуть спати спокійно. У разі будь-якої небезпеки термінал забезпечить їм необхідні запаси газу", - сказав пан Мауріцас в інтерв'ю bbcrussian.com.

У серпні нинішнього року Литва уклала і перший за всю історію незалежності країни контракт про постачання газу не з Росії - норвезька компанія "Statoil" зобов'язалася до кінця наступного року надати Литві 0,54 млрд кубометрів газу, що складає п'яту частину всієї річної потреби країни.

Останні чотири роки Литва була єдиною балтійською країною, яка закуповувала в Росії газ за повною ринковою ціною. Латвія і Естонія наприкінці 2010 року отримали від "Газпрому" приємну 15-відсоткову знижку.

Офіційно віце-президент російської компанії Валерій Голубєв тоді пов'язував таку дискримінацію Литви з тим, що Вільнюс твердо заявив про намір реалізувати Третій енергопакет ЄС, який наказував юридично розділити виробництво, транспортування і продаж енергоносіїв.

В результаті в Литві почалася "боротьба за трубу" з "Газпромом", а литовці протягом декількох років купували газ за найвищою ціною в Європі.

Проте цьому є й інше пояснення. Саме в 2010 році Литва оголосила про будівництво терміналу скрапленого газу на Балтійському морі, і саме він міг стати каменем спотикання у відносинах з Москвою.

Очевидно, що "Газпрому" не подобається перспектива диверсифікації поставок в Європу. Термінал в Клайпеді може позбавити повної залежності від російського газу не тільки Вільнюс. Через Литву норвезький скраплений газ зможуть закуповувати і Латвія, і Естонія (а можливо, і Польща). Все залежить від ціни.

Однак експерти зазначають, що для продажу газу сусідам Литва повинна розбудувати відповідну інфраструктуру. Ще одна важлива річ для терміналу - газосховище, оскільки для більш "серйозних" обсягів газу одного судна не вистачає.

"Є багато невирішених питань, які сьогодні залишаються відкритими", - зауважує колишній голова комісії з контролю за цінами та енергоресурсами Відмантас Янкаускас.

За його словами, литовці швидше за все будуть зберігати запаси свого газу у сусідів - в Інчукальниському сховищі. Прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, яка гостювала в Клайпеді, підтвердила, що відповідний договір з Литвою вже укладено.

Є багато невирішених питань, які сьогодні залишаються відкритими"

Відмантас Янкаускас, екс-голова комісії з контролю за цінами та енергоресурсами

"Будь-яка подорож починається з першого кроку. Створення терміналу і є першим кроком на шляху до енергетичної незалежності. Наступним кроком має стати створення спільного ринку газу країн Балтії та Польщі", - каже економіст Жигімантас Мауріцас.

За повідомленнями видання "Комерсант", наприкінці 2013 року компанія "Летувос дуес" платила за російський газ найвищу ціну в Європі - 465 доларів за тисячу кубометрів. Після обіцяної "Газпромом" знижки ціна впала до 370 доларів і почала відповідати середній ціні, за якою газ у Росії купувала Німеччина.

За оренду судна Литва платитиме норвежцям близько 69 млн доларів на рік. Через десять років Литва зможе судно викупити, однак скільки це буде коштувати, не розголошується. Міністр енергетики Рокас Масюліс заявив, що якби "Газпром" не знизив ціну газу для Литви, то грошей, які країна "переплатила б за газ" Росії, вистачило б на будування чотирьох таких терміналів.

"Газпром" поки ніяк не відреагував на відкриття терміналу в Литві. Представник компанії Сергій Купріянова в інтерв'ю для агентства "Франс-прес" висловив упевненість, що термінал буде обтяжливою ношею для литовських платників податків.

"Якщо литовські споживачі готові багато заплатити за те, щоб знизити свою енергозалежність, це їхня справа", - заявив пан Купріянов.

Сигнал "Газпрому" очевидний: у Литви вже є перевірений, надійний постачальник і розвинена інфраструктура, отже про термінал у Клайпеді можна відразу забути. Тим більше, що з урахуванням нової знижки російський газ може виявитися навіть дешевше норвезького. Однак міністр енергетики Литви Рокас Масюліс, який курував будівництво терміналу в Клайпеді, не схильний покладатися на обіцянки "Газпрому".

"З цього приводу у чехів є відмінний розхожий жарт: "Кохана, ніхто не зможе дати тобі стільки, скільки я можу пообіцяти, - каже він. - Росіяни - чудові хлопці, але з ними дуже важко домовлятися: потрібно мати на руках сильні козирі".

Поки що термінал скрапленого газу в Клайпеді, за словами Масюліса, - найсильніший козир Литви в переговорах з східним сусідом.

Повне введення в експлуатацію терміналу заплановано на 3 грудня.