Литва вимагає жорстких заходів проти Росії

Учасники недавньої зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу, яка прикувала увагу спостерігачів, прибули, щоб обговорити конфлікт в Україні. Багато хто з них висловлювалися досить обережно, наполягаючи на тому, що в питаннях протидії Росії слід проявляти розсудливість, і особливо ратували за проведення переговорів. Про це повідомляє UaPost з посиланням на інформаційні агентства.

Потім до мікрофона вийшов Лінас Лінкевічюс - значних розмірів кострубатий міністр закордонних справ Литви. «Ми не можемо вірити жодному слову російського керівництва, - різко заявив він. - Ці слова нічого не варті». Відносно обіцянок Москви сприяти припиненню насильства на Україні він сказав: «Заяви нічого не варті». А Європейський союз, за ​​його словами, відірваний від «дійсності».

Ця тирада (яка не відповідає риториці ЄС, але зовсім типова для пана Лінкявічюса) демонструє ту роль, яку Литва, країна з населенням в три мільйони осіб і розміром з Західну Віргінію, відводить для себе в українській кризі. Уряд Литви став найбільш різким критиком Росії і реагує на її дії з неприкритим роздратуванням і гнівом при тому, що інші висловлюються більш стримано, використовуючи мову дипломатії. Дуже часто це викликає такі ж відповідні висловлювання з боку Росії.

І справа не тільки в риториці. Литва визнає, що надає зброю України незважаючи на те, що чиновники Євросоюзу висловлюються проти цього. Посилаючись на дії Росії в Україні, Литва нещодавно оголосила чергову мобілізацію. У країні було видано посібник з техніки виживання, в якому описано, що робити в разі нападу Росії.

Литва має намір заборонити на своїй території носіння військової форми або її елементів без відповідного дозволу, щоб зірвати плани представників збройних сил інших країн (які можуть з'явитися в уніформах без відмітних знаків). Крім того, Литва спільно з іншими країнами наполягає на тому, щоб ЄС розробив план протидії російській пропаганді, спрямованій на російськомовне населення країн Балтії та інших країн.

«Ми говоримо мовою сьогоднішніх реалій. Ми змушені робити це, тому що інші цього не роблять», - заявив Пятрас Ауштрявічюс, що представляє Литву в Європарламенті. За його словами, деякі європейські лідери дотримуються старих уявлень про Москву як про партнера. «Євросоюз все ще сприймає Росію як раніше».

Литва зможе ще раз продемонструвати свою позицію на цьому тижні, коли президент Даля Грібаускайте приїде в Брюссель на саміт глав країн Євросоюзу, де однією з тем обговорення буде питання про продовження санкцій проти Росії до кінця року.

Така непохитність Литви частково пояснюється наявністю у неї спільного кордону з Росією: в 1940 році Радянський Союз анексував країну поряд з сусідніми прибалтійськими країнами - Латвією та Естонією, які знову здобули незалежність у 1991 році.

Інша ж причина - це самі люди, які керують країною, зокрема, Лінас Лінкевічюс і Даля Грібаускайте - володарка чорного поясу з карате, яку називають «залізною леді».

Коли в листопаді пані Грібаускайте назвала Росію «терористичною державою», офіційний представник МЗС Росії Олександр Лукашевич сказав, що вона «перевершила екстремістські заяви націонал-радикалів в Києві».

Відповідаючи на запитання, надіслані електронною поштою, Даля Грібаускайте написала, що така жорстка реакція на дії Росії необхідна, оскільки Кремль відчуває Європу, і якщо його не зупинити, він піде далі. «Путін піде настільки далеко, наскільки дозволять йому наша нерішучість і наївність, заявила вона. - Якщо агресію Кремля не зупинити в Україні, він дійде до наших кордонів - до кордонів НАТО».

«Наш обов'язок - допомогти Україні всіма необхідними засобами», - додала вона.

За словами пані Грібаускайте, Литва зміцнює свої збройні сили, оскільки не виключено, що їх доведеться задіяти. «Ми робимо все для того, щоб у разі необхідності ми змогли захистити себе», - заявила вона.

Однак не всіх партнерів Литви по Євросоюзу влаштовує її жорстка позиція. Деякі з них стверджують, що така політика заважає зберігати єдність країн ЄС у протидії Росії у всіх питаннях - від санкцій до боротьби з пропагандою.