Перший День пам'яті був "чорним"

День пам'яті вперше відзначався військами Black Union і вільними темношкірими американцями в Чарльстоні, Південна Кароліна, наприкінці Громадянської війни, повідомляє UaPost.

День пам’яті почали відзначати після Громадянської війни, щоб вшанувати пам’ять загиблих у тій війні. Оскільки «рани війни» між Північчю та Півднем ще не загоїлися, Дні пам’яті на Півночі і на Півдні спочатку відзначали в різні терміни, зазвичай, згадуючи загиблих, які померли тільки захищаючи свою сторону. Але кожного разу під час церемоній весняні квіти клали на всі могили загиблих.

Після Першої світової війни, коли між Півднем і Північчю все ще тривав процес примирення, було визначено один день, в який згадували  усіх військових, загиблих в усіх війнах США. Той день спочатку називали  День відзнаки, але зараз його всі знають як День пам’яті.

У результаті останніх досліджень, Єльський історик Девід Блайт описав святкування першого Дня пам’яті.

Коли Громадянська війна добігала кінця, армія Конфедерації почала утримувати ув’язнених на відкритому кінно-спортивному треку в Чарльстоні. Не дивно, що умови життя були поганими і принаймні 250 ув’язнених померли від дизентерії, інших хвороб та антисанітарії. Ці солдати були потім поховані у братській могилі на території цього ж кінно-спортивного треку.

Коли війна майже закінчилася, місто Чарльстон (де війна почалася в квітні 1861 р.) було практично знищено, коли його знову захопило військо Союзу. У той час, багато з білого населення міста втікло, залишивши позаду тисячі чорних громадян, переважно колишніх рабів, яких було звільнено Прокламацією про звільнення Лінкольна.

Багато хто з колишніх рабів розуміли, що сталося на кінно-спортивному треку, і вони вирішили  збудувати великий білий паркан навколо нього. Над входом вони зробили напис: «Замучені під час перегонів». Згодом вони розкопали братську могилу і зробили належне перепоховання солдатів Союзу.

1 травня 1865 року, майже через місяць після закінчення війни,  більше ніж 10 тисяч чорношкірих жителів Чарльстону разом з білими місіонерами та вчителями, пройшли маршем вулицями міста у напрямку нового кладовища на території колишнього кінно-спортивного треку.

Парад очолювали 3 тисячі чорношкірих дітей з квітами та піснею “Тіло Джона Брауна” (Джон Браун був відомим противником рабства, а основна мелодія пісні така ж сама, як і в Військовому гімні Республіки).

На жаль, практично ніяких записів того, що було сказано під час тієї першої церемонії Дня пам’яті, не зберіглося, але репортер з Нью-Йорк Триб’юн описав цю подію так: «поминальний марш друзів та тих, хто в скорботі, якого Південна Кароліна чи, навіть, Сполучені Штати ще ніколи до цього не бачили».