Pokémon Go допомагає дітям з аутизмом – дослідники

Австралійський експерт Крейг Сміт розробив спосіб залучення Pokémon Go для соціалізації учнів із аутизмом. Крейг, спеціалізуючись на академічних дослідженнях аутизму, дозволив своїм учням у спеціалізованій школі грати у популярну гру, пише The Independent.

Йому вдалося довести, що поєднання дійсної та віртуальної реальностей допомагає дітям із аутизмом покращувати соціальні навички й активніше ставитися до навчання. Сміт розповідає, що гра унікальна тим, що учням не потрібно додатково вчитися, щоб вмикати її на вулиці та взаємодіяти з іншими людьми.

"Ми намагаємося охопити всі можливі способи, щоб зацікавити дітей та відчинити їм вікно у наш світ. Головне наше завдання – подальші освітні варіанти для них", – ділиться Сміт. Для багатьох учнів, з якими я працюю, участь у суспільному житті – це проблема. Один похід у магазин для них – подія, яка пригнічує. Але масове захоплення пошуком покемонів допомагає їм налагодити контакти й брати участь у суспільній діяльності". 

За його словами, діти з розладом нервової системи особливо реагують на візуальні подразники у додатках та іграх, але саме вони і допомагають розвивати соціальні здатності.

"Архітектура мозку людини з цим розладом дуже орієнтована на візуальне сприйняття", – аналізує доктор Сміт. Як правило, близько 90% того, що дитина бачить у класі, засвоюється".

Побачивши перші переваги застосування гри у навчанні, він зібрав керівництво школи та батьків, щоб презентувати своє нововведення. "Мотивувати дітей з аутизмом вийти з дому – тяжко. А Pokémon Go – це те спільне, що вони мають із однолітками. Налагодити розмову граючи їм набагато легше".

Перші відгуки батьків тільки підтвердили гіпотезу Крейга. Діти були більш умотивовані вийти на двір, часто вони виявляли бажання уперше за тривалий час. "Гра дає їм перший поштовх вийти за межі своїх соціальних кордонів", – зауважує фахівець.

Оскільки візуальні аспекти гри можуть активно допомогти дітям з аутизмом, Сміт пропонує заохочувати використання гри у навчанні загалом. Крейг вважає, що навіть звичайні школи повинні підхопити цю тенденцію і не сприймати її як відволікання від навчання.