В Польщі відзначили 200-річчя від дня народження творця Державного Гімну України

4 березня минуло 200 років від дня народження автора музики Державного Гімну України отця Михайла Вербицького.

Вірш Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна" було покладено на музику отця Михайла і вперше публічно виконано у Перемишлі 10 березня 1865 року на Шевченківському вечорі. Заключним номером концерту на цьому вечорі було виконання пісні "Ще не вмерла Україна".

Вшановують пам'ять композитора в маленькому українському селі Млини, що знаходиться на території сучасної Польщі, де була його остання парафія і де знаходиться його могила. Тисячі українців збираються біля старої греко-католицької церкви, де 15 років служив отець Михайло Вербицький.

Могила Вербицького в Польщі довгий час була у занедбаному стані. І тільки у 1934 році на кошти односельчан і студентського товариства "Боян" було поставлено невеликий пам'ятник. У 1995-му його було реставровано. Нині могилу Вербицького доглядає українська громада Перемишля, а також активісти Товариства "Надсяння" зі Львова. Тепер над могилою збудовано каплицю-пантеон.

Михайло Вербицький був великим диваком і оригіналом. Майбутнього священика декілька разів виганяли з греко-католицької семінарії, а якось навіть посадили на 6 годин у карцер.

"Він часто пропускав лекції, наприклад було таке, що дорогу яка займала 5 хвилин, він проходив 2 години. Він ішов і співав, або кудись заходив по дорозі. Викладачі були страшно розлючені, крім того він часто самовільно виходив з семінарії, що було заборонено" - розповідає історик Іван Сварник.

Після закінчення семінарії служив святенником в різних парафіях Галичини. Вільний час присвячував написанню як церковної так і світської музики. Прогресивний сільський композитор-священик став автором першого українського посібника для гри на гітарі. Співав у катедрі, диригував хором, писав композиції до театральних вистав.

Андрій Вербицький, праправнук творця ділиться сімейними спогадами: "Дуже цікавився суспільним життям, світським життям , музикою не тільки церковною, але й світською, з чого можна судити про його всебічність як композитора.

Історик Іван Сварник стверджує : "Ця патріотична урочиста музика, збуджує ентузіазм, змушує людей пишатися собою, об'єднуватися зі своїми земляками і чутися гордим, що ти українець. Саме через це український гімн пережив десятиліття переслідувань і заборон. А головною піснею держави по - справжньому став саме зараз".