Падіння на 35%. Рашкован про те, як українській економіці вистояти під час війни

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді, каже, що про війну дізнався за американським часом, а отже, на пів доби раніше, ще 23 лютого. З того часу він, як і його колеги за фондом, оцінюють втрати України у війні та намагаються забезпечити її економіці максимально можливу допомогу.

Про те, як виглядає економіка країни, яка понад три тижні успішно чинить опір переважаючим силам російської армії, чиї порти паралізовані, а найбільш розвинені промислові регіони постійно зазнають ракетних і бомбових ударів, Рашкован говорить з НВ, роблячи обережні прогнози на майбутнє.

— За вашими відчуттями та прогнозами, як сильно скоротиться ВВП України цього року?

— Щоб робити більш-менш точні прогнози, потрібно спробувати заякорити себе попереду, зрозуміти, коли настане точка закінчення війни, коли настане день без чергових серйозних руйнувань інфраструктури та підприємств. Для української економіки цієї нитки нині поки що немає, її немає і для російської економіки в її нинішньому стрімкому падінні – це теж важливо розуміти.

Виходячи із схожих військових конфліктів, МВФ має методологію розрахунку попередніх втрат, за нею Україна втратить до 35% ВВП, але це виходячи з сьогоднішньої ситуації та динаміки останніх кількох днів, коли у нас не найвища інтенсивність обстрілів і є переговорний процес, який чисто теоретично може призвести до якогось результату. До того ж зараз переговорна позиція завдяки зусиллям ЗСУ у нас очевидно краща, ніж була десять днів тому. Також зрозуміло, що якщо Путін не йтиме на будь-які умови, які для нас будуть зручними, то падіння російської економіки буде ще більшим, і це теж потрібно враховувати.

Невизначеності додає і те, що таких спроб масштабного захоплення однієї країни іншою у світі вже давно не було. Є багато активних військових конфліктів — Сирія, Афганістан, Ємен, Буркіна-Фасо. Наш — принципово інший.

— Враховуючи вищесказане, який запас міцності економіки України, яка воює вже понад три тижні?

— Наші потреби ліквідності добре відповідають на питання, як довго ми зможемо вижити, і сьогодні складаються з чотирьох важливих складових: фінансування військового бюджету, функціонування держави, соціальні виплати та обслуговування зовнішнього боргу. Давайте розберемося з кожною. Фінансування військового бюджету відбувається достатньо за рахунок міжнародної підтримки. Ми не платимо за найдорожчу статтю — сучасну зброю, її нам поставляють партнери, але платимо за бензин, забезпечення солдатів, нам допомагають нести ці витрати. Прогнозувати ці витрати дуже складно, і їх розмір мені незрозумілий. Фінансування держави — це витрати переважно у гривні, і тут ситуація відносно ясна. У міністерства фінансів є гроші, воно випускає військові облігації, є НБУ та доходи національного бюджету. Зараз питання у тому, як ми пройдемо місяць березень. У недавньому інтерв’ю міністр фінансів сказав, що вони збирають лише 15% доходів від митниці, багато підприємств зупинилися та не сплачують податки. Тому закони воєнного часу: український уряд і навіть МВФ дозволили Нацбанку фінансувати військовий бюджет. Можна перефразувати старе висловлювання з фільму Весілля у Малинівці, коли один із персонажів каже: «Бери гроші, а я собі ще надрукую». Зрозуміло, що це екстраординарний захід, який може принести проблеми вже після війни, пов’язані з інфляцією та девальвацією, але така опція у країни є.

Третє – це соціальні виплати, а саме пенсії та зарплати. Це важлива складова, яка сьогодні частково покривається грошима з бюджету, але також і за допомогою закордонних партнерів: МВФ дав $1 млрд 400 млн, $750−730 млн від Світового банку, 300 млн євро від ЄС. Усі ці гроші не йдуть виключно на війну, але дають змогу державі здійснювати усі ці соціальні виплати.

Є четверта важлива складова — зовнішній борг України. Він складається із двох частин — гривневої та доларової, і Україна продовжить його обслуговувати, і я вважаю це рішення абсолютно правильним. Усі міжнародні інвестори вже оцінили позитивно, що Україна платить за своїми боргами, я впевнений, що це нам окупиться сторицею після кризи та закінчення війни. Загалом ситуація з українською економікою на сьогодні далека від трагічної.

— Україні сьогодні багато допомагають ззовні. Який характер цієї допомоги — вона переважно у борг чи безоплатна?

— Більшість грошей, які почали надходити в країну швидко, починаючи з 24 лютого, це безоплатна допомога, невелика частина — існуючі інструменти позики під дуже низькі ставки. Проте зараз світ активно працює над тим, щоб більша частина грошей, що надаються Україні, йшла безоплатно. Співвідношення допомоги в майбутньому буде приблизно 90% безоплатно до 10% у борг. У нас рівень державного боргу до війни був нормальним, близько 50%, трохи більше, ніхто не зацікавлений у тому, щоб Україна, яка так постраждала від війни, нарощувала свій борг.

— Днями радник президента України Олег Устенко говорив про $300 млрд держрезерву Росії, які можуть бути зарезервовані для України. Про що йде мова?

— Санкції, накладені на Росію — безпрецедентні, у тому числі тому, що вони звернені на російського Центробанку. Як і багато Центробанків світу, російський тримав частину своїх резервів за межами країни, саме до них для РФ сьогодні обмежений доступ, він просто знерухомлений. Юридично ці гроші не наші. Для того, щоб вони стали нашими, ще доведеться добре попрацювати, але це буде робота в правильному напрямку, тим більше у всіх можливих варіантах Росія навряд чи отримає доступ до цих грошей в найближчий час.

Сьогоднішнє законодавство США юридичні не дозволяє передати держрезерви однієї країни, що зберігаються, на допомогу іншій, можливо вдасться змінити законодавство США, і ми над цим теж думаємо. Але для Америки це делікатне і непросте питання: всі центральні банки світу зберігають частину своїх резервів у США. Якщо такий прецедент із Росією трапиться, то багато хто побояться робити це далі

— $13,6 млрд, які США вже готові виділити Україні на військову та гуманітарну допомогу, — це багато чи мало?

— Це безпрецедентно багато за історичними масштабами України. Чи цього достатньо — залежить від того, коли війна закінчиться.

— Як можна стимулювати економіку України під час війни?

— Велике державне замовлення — це те, що потрібне і дозволено під час війни. Наприклад, низка українських компаній, таких як Метінвест чи Ковальська, сьогодні роблять протитанкові їжаки. Це правильний шлях використання металургійної продукції для війни. Але держава має за ці їжаки платити. Якщо підприємство робить все це власним коштом, це не запустить економіку країни, це проїдання ресурсів, тим більше, що державі зараз є чим платити.

Наше завдання зараз, щоб держава закуповувала більше IT-послуг, продуктових послуг, логістичних — будь-яких і платила за них. Тоді економіка рухатиметься, і гроші як мастильний механізм допоможуть шестерням обертатися. Держава замовляє компаніям і платить їм, ті своєю чергою платять своїм працівникам і знімають тягар соціальних виплат із самої держави. Повторюся: гроші для оплати цього замовлення сьогодні держава має.

Друге, чим може допомогти держава, — це релокації тих виробництв, які сьогодні можна перемістити з регіонів, де йде гаряча війна ближче до західного кордону. Самі бізнеси не завжди здатні забезпечити вивезення ресурсів та обладнання, але держава з Укрзалізницею та її можливостями логістики може бути дуже ефективною у цьому питанні. Після перемоги на зруйнованих територіях ми за допомогою наших союзників створюватимемо нову економіку, але частину старої можна врятувати вже сьогодні.

— Працюючий тил Україні потрібен, але часто чоловіки, які продовжують працювати, чують на свою адресу: що ж ти не воюєш? Економічно це «все на фронт» можна обґрунтувати?

— У будь-якій війні набагато більше потрібно працювати в тилу та в штабі, щоб менше людей гинули на вулиці. І це відрізняє західний світ та його ставлення до людських життів від радянської системи, де всі мали йти на фронт. Але навіть за радянських часів частина працівників та підприємств переїжджали у тил забезпечувати війну. В американському епосі всі поспішають врятувати рядового Раяна, а в радянських фільмах гинуть десятками тисяч — нам важливо зрозуміти, якою країною ми хочемо бути. Мені ближче війна, в якій люди в тому числі працюватимуть головою в штабах та тилу, атакуючи ворога технологічно.

— Сьогодні є різні рішення та ініціативи як полегшити бізнесу існування у воєнний період, ми бачимо цілу низку рішень про спрощення оподаткування. Наскільки вони вчасні?

— На мій погляд, під час війни краще не проводити будь-які реформи оподаткування чи митної системи, оскільки будь-які нові ініціативи швидше посіють хаос і складнощі в адмініструванні. Банально складно донести нову інформацію компаніям, інформувати бухгалтерів, багато людей просто роз’їхалися.

Великою допомогою було б сказати бізнесу: всі, хто може заплатити податки — заплатіть, хто не може, це також зрозуміла ситуація. Якщо зараз ніхто взагалі не платитиме, то держава буде змушена друкувати ще більше грошей, і ми отримаємо після війни набагато більшу інфляцію, ніж нам потрібна.

— Як війна Росії в Україні впливає на економіку світу?

— Ця війна впливає на світ через безліч різних каналів. Українська економіка — частина глобальної економіки, хай і не найбільша, але добре інтегрована у глобальний світ. Ще помітніший ефект санкцій щодо РФ і стрімке падіння економіки Росії, яка за обсягами — 11-та економіка світу, і вона раптово зупинилася. Також страждають треті країни — сусіди Росії та України. З боку Росії – це Вірменія, економіка якої пов’язана на економіку Росії. Відчутна війна для наших сусідів, таких як Молдова, Польща, Чехія та Румунія. Всі вони страждають від великої кількості українських біженців, хоча продовжують їх приймати.

Наступний важливий аспект — це сировина. Є ряд країн, що критично залежать від постачання нашого зерна, серед них Єгипет та Індонезія. Єгипет на 80% залежить від зерна та кукурудзи, які приходять із Росії та України. Росія робить заборону на експорт зерна, а Україна не може його надати, у нас був чудовий урожай цього року, але зараз його не можна доставити. Крім того, від нашого зерна залежить багато країн в Африці. Фраза, яку зараз часто каже МВФ: «війна в Україні дорівнює голоду в Африці», де зерно та вироби з нього — основний продукт споживання.

Ще один глобальний ефект війни — зростання інфляції. Світ і так складно виходив із пандемії, а війна в Україні лише прискорить інфляційні процеси та глобальне економічне зростання може впасти з 4% до 1,5%.

— Економічно, Росія вже програла цю війну?

— Насамперед українці виграли війну в очах своїх власних співвітчизників та в очах усього світу. РФ точно програла війну, бо навіть якщо вона просунеться в Україні географічно, її економіка все одно відкотиться на 30 років тому, а хорошого виходу Росія з цієї війни не має. Усі мирні угоди призведуть до того, що вона платитиме за відновлення економіки України. Після 22 років правління Путін залишить Росію своїм послідовникам, Росію у набагато гіршому стані, ніж взяв. У цьому і є доля диктаторів і тиранів, і їхній слід, який вони залишають в історії країни та світу.