Історія колеса Ферріса та Колумбійської виставки в Чикаго

Місто Чикаго відродилося з попелу і прийняло найвеличніший ярмарок ХІХ століття – Усесвітню Колумбівську виставку 1893 року. Ярмарок проводився на честь 400-річчя відкриття Америки Христофором Колумбом.  Насправді виставка поєднувала два ярмарки: офіційний ярмарок Уайт Сіті з величними будівлями у стилі неокласицизму наповненими експонатами, та неофіційний ярмарок Мідуей, який знаходився вже за воротами і де відвідувачі могли покататися на першому у світі колесі Ферріса.  Ця виставка була найвідомішим у світі ярмарком, який коли-небудь проводився в Америці.

Джордж Вашингтон Ферріс-молодший був інженером-будівельником, який спеціалізувався на мостах та інших структурних сталевих конструкціях, коли місто Чикаго оголосило конкурс на центральну конструкцію для Всесвітньої Колумбівської виставки 1893 року. Париж відзначив свій ярмарок 1889 року Ейфелевою вежею і Чикаго теж хотіло похвалитися чимось таким же видовищним.

Grand Plaza в передній частині адміністративної будівлі адміністрації, 9 жовтня 1893 р двадцять другоа річниця Великої Чиказької Пожежі. Адміністративна будівля було куполом у 55 000 квадратних футів (5.10 квадратних метрів), в якому були офіси органі

Відвідувачі виставки оглядають будівлю Двору честі з даху Будинку виробників

Майже 129 000 чоловік - "Бурхливе море людства", як тоді висловлювалися в пресі, завітало у день відкриття колумбійської виставці в 1893 році

Статуя Республіки, висотою у 65 футів (19, 8 метрів), стояла навпроти куполоподібної будівлі адміністрації d. Оригінал був зруйнований під час пожежі, так що копія була зроблена в 1918 році на честь 25-ї річниці Всесвітньої виставки. Репліка була тільки 2

Ферріс запропонував побудувати колесо висотою 80 метрів з підвісними кабінами, які одночасно могли б вмістити 2160 пасажирів даруючи їм змогу оглянути ярмарок з висоти пташиного польоту. Багато хто вважав це нездійсненним задумом, і газета Триб’юн  згадала це у некролозі Феррісу в 1896 році: «Він консультувався з найкращими інженерами країни, але вони кивали головами і казали, що колесо не буде крутитися».

Проте Ферріс не здавався і його оголосили переможцем конкурсу –  цей успіх дав його ім’я усім наступним версіям такої конструкції, включно із новим колесом Ферріса, яке дебютуватиме цього року на Нейві Пір. Це колесо, яке замінює колесо Ферріса, встановлене в 1995 році, прозвали «Центральним колесом» на честь 100-літньої річниці Navy Pier.

 У 1893 році Ферріс справді дав прихильникам Чикаго те, чого вони хотіли. Колесо було значно коротше за Ейфелеву вежу, оскільки її перевагою була відсутність рухомих частин, хитромудрий винахід Ферріса обертався на 71-тонній майже 14-метровій осі, яка на той час мала найбільшу у світі гільзу. Більше того, Колесо Ферріса все ще відповідає на відомий виклик архітектора Деніела Бернема: «Плануйте по-великому». Його конструкція була на 20 метрів вищою за нове колесо Нейві Пір.

Колесо Ферріса було найяскравішим спогадом багатьох відвідувачів Колумбівської виставки, оскільки воно дало їм змогу глянути на виставку, ще до того, як вони на неї потрапили. Газета Триб’юн писала: «Що ж це таке?» Ось вигук здивованих пасажирів Іллінойської центральної залізниці, метрополітену та пароплавів на озері, які вперше бачать колесо Ферріса.»

Місто Чикаго збагатило історію колеса Ферріса, коли 23 червня 1995 року на Нейві Пір відкрився майже 46-метровий атракціон вартістю 3,2 мільйони доларів. Оригінальне колесо Ферріса вище більш як на 30 метрів було збудоване у 1893 році для Всесвітньої Колумбівської виставки в Чикаго.

Згодом останки Ферріса та його колесо потрапили до суду. Після смерті Ферріса, директор похоронного бюро Пітсбурга подав позов на його прах вимагаючи оплати за похоронні послуги. Його друзі з Чикаго зробили заклик «Звільнити прах Ферріса», як це було написано в одному із заголовків газети Триб’юн. Через 15 років останки віддали його брату, і їх остаточне місце перебування зараз невідоме.

Колесо Ферріса було демонтоване та перенесене на нове місце на Кларк Стріт та Райтвуд Авеню, де воно стикнулося із позовом засновника руху бойскаутів Америки Уільяма Бойса та інших місцевих мешканців, яким не подобалося сусідство парку розваг.

Звідти колесо Ферріса перевезли до Сент Луіса на Всесвітній ярмарок 1904 року.  І знову воно гучно відзначилося. 11 травня 1906 року його підірвали рятувальники. «Старе колесо, яке для Сент Луіса стало валізою без ручки ніяк не здавалося», звітувала Триб’юн, зазначаючи, що для того, щоб підірвати його знадобилося 90 кілограм динаміту. «Коли вся маса осіла після вибуху, вона нічим не нагадувала колесо, яке було таким знайомим для Чикаго та Сент Луіса і семи мільйонів шукачів розваг зі всього світу.»

Оригінал публікації

Переклад здійснено Онлайн Центром Перекладів NOBBY