Перепрошую, але чому ви носите медичні халати за межами лікарні?

Автор: Aлікер Пелтронен

Я працюю в Лонгвудському медичному районі Бостона (Longwood Medical Area), у одному з районів із найбільшою концентрацією лікарень у країні, і я часто стикаюся з такою реакцією, коли знаходжуся на вулиці серед сусідів по роботі: «Ей, чувак!».

Це може означати: Чи є щось небезпечне на цих халатах або хірургічному взутті, що може потрапити на мене, якщо я пройду біля вас? Хіба такі речі не мають бути стерильними? Чи дійсно вам можна так-от просто стояти під жировловлювальним вентиляційним отвором кафетерію і курити сигарету в одноразових медичних засобах захисту, а потім повертатися до своєї роботи? Ей, чувак!

Я освітній адміністратор, а не практикуючий медичний працівник, і я не працюю в діючій лікарні. Я завжди вважала, що медичні халати призначені для захисту того, хто їх носить від передачі захворювання. Голівуд створив у моїй уяві образ красивих лікарів в синіх або зелених халатах, що забруднюються біологічними рідинами під час процедур надання негайної допомоги пацієнту.

Тому, коли я бачу людей у такому одязі, які тиняються біля громадських місць, як то: ресторани швидкого харчування або продуктові магазини, важко не уявити собі все, що могло б бути на них ззовні, що раніше було в чиємусь нутрі.

Я вирішив провести невеличке розслідування. Чи слід боятися хірургічних халатів? І, як би там не було, що вони роблять за межами операційних кімнат?

Те, що я дізнався, мене заспокоїло: люди, котрі носять медичні халати у громадських місцях, швидше за все, не приходять туди безпосередньо з операційної. Вони, ймовірно, не порушують принципів певної політики, оскільки навряд чи установа, до якої вони належать, дотримується такої політики. І – так, на медичних халатах, ймовірно, є бактерії, але через них, ймовірно, не передаються хвороби до оточуючих. Однак, все ж присутній болісний фактор гидливості.

Перш за все, виявляється, Голівуд сформував у мене неправильні установки. Медичні халати фактично взагалі не є засобами індивідуального захисту. У правилах техніки безпеки і охорони праці Управління охорони праці вказано: «Хірургічні халати, як правило, носять як верхній одяг, і за звичай, їх слід прикрити спеціальними халатами, фартухами або лабораторними халатами, коли передбачається потрапляння бризок на шкіру або одяг». (На ТБ надзвичайні ситуації ніколи не передбачаються).

‘Не витрачаєте часу на шафу’

Хірургічні халати увійшли в широке використання в операційному залі в середині ХХ століття. Вони були білі, щоб було легко помітити будь-які плями або набризки. Але яскравість повністю білої операційної кімнати сприяла перенапрузі зору хірургів, тому колір їх одягу було змінено на світло-зелений, а сучасний дизайн хірургічного халату не змінювався з 1970-х років.

Насправді сьогодні матеріали медичного призначення та медичний одяг доступні для всіх. Мій стоматолог-гігієніст носить яскраві набори з квітковими візерунками. Нещодавно я зупинилася у торговому центрі, у магазині «Work N ' Gear», і виявила, що теж могла би виглядати як медичний працівник приблизно за 25$. Або я могла б придбати дизайнерський набір з відомого серіалу «Анатомія Грейс» – брендові медичні халати за більш ніж 50$.

Чи одягають їх люди, щоб похизуватися? «Подивіться на мене», вони могли б сказати. «Ось я – медичний працівник!». Я сконтактувала по електронній пошті з доктором Джеймсом Хамбліном, старшим редактором рубрики охорони здоров'я видання «The Atlantic» та колишнім рентгенологом UCLA, щоб перевірити цю теорію, і він вважає, що йдеться радше про зручність. «Деякі лікарні неохоче забезпечують роздягальні і душові для лікарів», написав він. «Так хотілося закінчити нічну зміну, що ви не витрачали часу на шафу».

Хірургічні халати у літаку

Але медичному персоналу дійсно слід виділити час для цього, каже др. Фредерік Грін зі Школи медицини Північної Кароліни, ведучий радіо-шоу Американської колегії хірургів «Післяопераційна палата» (The Recovery Room).

Він стверджує, що більшість медичних установ потребують більш удосконаленої процедури для забезпечення чистим професійним одягом. «Більшість лікарень не мають ніякого документального формулювання і жодних правил щодо форми одягу в операційній кімнаті», сказав він у телефонному інтерв'ю. «Ніхто не тиснув на [них] з приводу встановлення таких правил».

Доктор Грін висловив таку ж думку минулого тижня в Новинах загальної хірургії (General Surgery News), зазначивши, що під час свого нещодавнього перельоту він зауважив «молодого чоловіка, котрий прямував по проходу літака в досить зім’ятому медичному халаті блакитного кольору і зайняв своє місце».

«Зараз я не можу сказати, чи це був штатний лікар-хірург, муніципальний хірург, співробітник кафедри хірургії, представник компанії, що повертався додому з курсу набуття лабораторних навичок, або просто людина, яка любить одягатися у хірургічний одяг», пише він, «однак здавалося трохи дивним, що він сидить, одягнений у хірургічний костюм, у літаку в досить закритому середовищі поруч з 200 іншими людьми. Я думав про ймовірність поширення значної кількості хвороботворних мікроорганізмів та збудників інфекцій, які він міг мати на своєму одязі!»

Грін стверджує, що його тішить очевидне зростання інтересу медичної спільноти до прийняття кодексів професійного медичного одягу. У серпні Американська колегія хірургів опублікувала нові рекомендації щодо відповідного медичного одягу. Серед рекомендацій: Знімати всі ювелірні прикраси, міняти хірургічні халати один раз на день, і ніколи не носити хірургічну маску під підборіддям. У них також конкретно сказано: «Хірургічні халати не можна носити в будь-який час за межами лікарні».

Якось кілька днів тому, по дорозі на роботу я зустрів жінку, що йшла по вулиці, повністю одягнена у хірургічний одяг, у широкому одноразовому головному уборі і з хірургічною маскою, яка звисала під підборіддям. У лікарні в черзі за кавою в фойє ресторану, я побачив трьох людей, вбраних повністю у медичний спеціальний одяг, двоє осіб, що мали на собі хірургічні штани і звичайний верх, і одну жінку повністю у медичному одязі, з паперовою одноразовою накидкою, чепчиком для волосся і у спеціальному взутті.

Поганою ідеєю було б підійти до потенційно напружених, виснажених медичних працівників і запитати: «Вибачте, чому ви одягнені у ці медичні халати?». Тому я вирішив опитати своїх друзів з Facebook, які працюють у сфері охорони здоров'я, щоб з'ясувати, чому вони переодягаються або ж ні.

Моя кузина, Барбара, зареєстрована медсестра, яка стверджує, що її лікарня не має чіткої політики з цього приводу, говорить, що вона повертається додому, вдягнена у медичний одяг, оскільки почувається виснаженою в кінці зміни. Один ветеринарний технік сказав, що він носить його на роботу і з роботи й під час виконання будь-які завдань упродовж робочого дня. Однак, усі погоджуються, що у випадку, якщо вони помітили будь-які забруднення на своєму медичному одязі в будь-який момент дня, вони негайно змінюють його на чистий.

Барбара сформулювала це так: «Якби я ходила всюди, вкрита бактеріями від одного пацієнта, я не могла б без ризиків доглядати іншого хворого. І, звичайно, я також захищаю свою сім’ю».

Вірно. Я схильний думати, що люди, яких я зустрічаю у медичному одязі, не могли б свідомо наражати на небезпеку своїх близьких – або ж обережних громадян, як я, котрі знаходяться поруч з ними у громадських місцях. Але що, якщо вони просто не усвідомлювали масштаби небезпеки, бо лікарня не наголошує на цьому у процедурних правилах роботи?

Триматися осторонь?

Я намагалася розпитати представників деяких великих лікарень Бостона про тамтешні правила і рекомендації. Більшість не відповіли мені відразу, але мені вдалося поговорити з доктором Девідом Хупером, начальником відділу контролю інфекційних захворювань у Массачусетській лікарні загального типу (Massachusetts General Hospital). Лікарня не має обмежень щодо носіння медичними працівниками медичного спеціального одягу поза межами будівель лікарні, однак тут є певні правила, що стосуються операційних залів. Др. Хупер вважає, що заохочення і забезпечення дотримання правил гігієни рук є найкращим способом контролю поширення інфекції за межами лікарні.

Коли йдеться про передачу захворювання, «руки є безпосереднім засобом цього», сказав він. Наявність медичного одягу насправді не означає стерильність або певний захист, стверджує др. Хупер; це просто «зручна річ, яку можна прати, і носити зручно».

Я запитав доктора Хупера, чи слід мені триматися осторонь від будь-якої особи у медичному одязі у громадських місцях. «Ні», відповів він без вагань. «У цьому взагалі немає необхідності».

Це звучало обнадійливо. Водночас, Американська колегія хірургів у своїх рекомендаціях «настійно рекомендує» не носити медичний одяг за межами лікарні.

Але чому? Чи є цей одяг кращим або гіршим у плані накопичення мікробів, поширених біля лікарень, що викликають проблеми? У якому обсязі їх можна знайти на комплекті медичного спеціального одягу в будь-який відрізок часу?

Відповідь на це питання знаходимо у дуже незначній кількості досліджень, що стосуються фактично забруднення медичного одягу (і всі, крім одного, у якому йдеться про медичний одяг медсестер, а не лікарів), і звучить вона наступним чином: багато і багато з цих мікробів можуть жити у тканині впродовж декількох днів і навіть тижнів. У результаті перевірки спеціального одягу медсестер в кінці робочої зміни, як правило, виявляли мікроби, в тому числі і такі, що становили серйозну загрозу. Ось витяг з дослідження 2012 року щодо перевірки медичного одягу 10 медсестер:

Через 48 годин метицилін-стійкий золотистий стафілокок було виявлено на 4 медичних халатах з денної зміни і на 3 – з нічної. Інші виявлені бактерії охоплюють: паличкоподібні бактерії, помаранчево-жовтий мікрокок, золотистий стафілокок, стафілокок епідермальний і рожевий мікрокок. Наявність значної кількості бактерій на медичному одязі 48 годин після закінчення зміни робить нагальним подальше вивчення, обговорення та перегляд політики щодо носіння спеціального одягу медперсоналом за межами місця праці.

Оскільки зростає занепокоєння з приводу поширення інфекцій, набутих у лікарні, як на мене, все більше людей оцінюватимуть ризики і аналізуватимуть політику закладів. Між тим, що я повинен думати при спогляданні осіб у медичному одязі, котрі прогулюються по супермаркету і пробують на дотик кожне авокадо?

З огляду на те, що я дізнався, слід думати, що будь-хто за межами лікарні, одягнутий у нібито чистий медичний халат, ймовірно, не вибіг з відділу хірургії і, швидше за все, не порушив внутрішніх правил лікарні. Мені слід пам'ятати, що будь-хто бажаючий може придбати медичний одяг і що його використовують в багатьох неінфекційних місцях. І, ймовірно, слід припустити, що деякі бактерії є на такому одязі, але якщо я здоровий і їх не облизую, напевно, зі мною нічого не станеться.

Це те, що я мав би думати. Те, що я думаю досі: Ей, чувак!

Читачі, а що про це думаєте ви?

Оригінал публікації