Трамп і Україна: які взаємостосунки складуться між США та Україною у 2017 році?

20 січня 2017 року відбудеться інавгурація Дональда Трамп на пост президента США. Ця дата стане переломним моментом ведення внутрішньої та зовнішньої політики офіційного Білого Дому. Вже сьогодні десятки експертів пробують зорієнтуватися у політиці Дональда Трампа та пояснити якою буде його політика відносно України.

Поміж різних варіантів розвитку взаємовідносин Вашингтону та офіційного Києва, Time-UA створила інтерактивне опитування у Facebook, до якого може приєднатися кожен та відповісти на головне питання кінця року: «На Вашу думку, Дональд Трамп підтримуватиме Україну проти агресії Росії?».

Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв розповів, що зустріч Петра Порошенка з Дональдом Трампом можуть відбутися вже у лютому 2017 року. За його словами, Трамп починає знайомитися з українським досьє. Про це свідчить телефонна розмова двох президентів після перемоги Трампа. «Новообраний президент США, звичайно, поцікавився ситуацією на Донбасі. Сам факт цієї розмови — свідчення того, що Трамп готовий вибудовувати двосторонній діалог. Не хотів би робити далекосяжні висновки, але, думаю, такі кроки повинні закріпити цю тенденцію», – сказав Єлісєєв.

24 грудня президент США Барак Обама підписав Бюджет США на 2017 р. на потреби національної оборони, де безпекова допомога Україні збільшена до 350 млн. доларів. Документом передбачено надати кошти для безпекової допомоги Україні, у тому числі летальних оборонних видів озброєнь.

Представники Республіканської партії США, сенатори Джон Маккейн та Ліндсі Грем напередодні нового року прибудуть з візитом в Україну. У посольстві США в Україні уточнили, що «Сенатор Джон Маккейн і сенатор Ліндсі Грем будуть в Україні з візитом 30-31 грудня». Делегація сенату США також має намір відвідати Латвію, Литву, Грузію та Чорногорію.

Під час перебування в Естонії у вівторок голова Сенатського комітету з питань збройних сил Джон Маккейн заявив, що не вважає очевидним, що новообраний президент Дональд Трамп спробує скасувати санкції США проти Росії. Маккейн висловив упевненість, що Трамп «змінить свою думку» щодо Росії і, зокрема, її ролі у втручанні у вибори в США, після того, як стане головнокомандувачем, і йому представлять «переконливі докази». Ліндсі Грем заявив, що у Сенаті майже стовідсотково поділяють думку про агресію Росії, і розбіжностей у них немає, — хіба з новообраним президентом Трампом: «у США — 100 сенаторів… Я б сказав, що 99 вірять у те, що Росія це зробила і ми маємо намір відповісти на її дії. Ми готуємо пакет санкцій як проти самого Путіна, так і проти його соратників за втручання у наші вибори, і вони це роблять по всьому світі — не лише у Сполучених Штатах».

Однак, хоча все говорить про те, що Вашингтон не змінюватиме свою позицію відносно України, а республіканці не дадуть Дональду Трампу вийти за межі глузду, багато експертів говорять про різні плани розвитку гри між двома країнами на політичній арені.

Погляд експертів та політиків на майбутнє України
Володимир Огризко

Екс-міністром закордонних справ України зауважує, що «про Трампа звучало стільки неприємного, що навіть не знаю, як тепер деякі європейські політики будуть із ним зустрічатися. До речі, наше керівництво і наша дипломатія у цій ситуації здавалися доволі стриманими і врівноваженими. Як це позначиться на відносинах України і США? Найскладніше будувати прогнози, не знаючи підстав для цих прогнозів. Трамп — це людина для всіх загадкова, непередбачувана, людина, яка має погляд на міжнародні відносини, радше бізнесмена, а не політика. Погляд бізнесмена традиційно різниться від погляду політика. Чи це добре? Навряд чи. Тому що, на превеликий жаль, коли змішуються інтереси бізнесу і національні інтереси, виникають проблеми. Це ми неодноразово бачили. Чи зможе Трамп відволіктись від інтересів бізнесу і подумати про речі, на мою думку, більш суттєві — безпекові, ті, що забезпечують економіці можливість нормально розвиватися?». Також Володимир Огризко додає: «Щодо України, я не вважаю, що ми повинні кричати «все пропало!» чи сидіти і потирати руки. Все залежатиме від того, наскільки ефективно і успішно ми зможемо донести до Трампа і його адміністрації пріоритети, які стоять перед зовнішньою політикою України, і показати йому, що насправді єдність України і США — це запорука серйозних геополітичних речей, в тому числі в інтересах самих США. Якщо нам це вдасться, тоді у мене нема жодних сумнівів, що ситуація відносно України жодним чином не зміниться. Якщо ж ми будемо в цьому плані менш успішні, тоді наше місце займе хтось із сусідів, і ми розуміємо — хто.»

Роберт Каплан

Геополітик висловлює думку, що Дональд Трамп схожий на людину, яка не прочитала в житті жодної книги. Тільки той політик, який знає історію, розуміє, хто виступав його історичним союзником. «Я думаю, росіяни розігрують в Україні довгу гру. Всі знають, що ні Євросоюз, ні НАТО не хочуть, щоб вона стала їхнім членом. Це занадто бідна, занадто велика і занадто корумпована країна. У ЄС було достатньо проблем з притиранням нових членів, щоб думати ще про Україну. Вона ніколи, навіть за найбільш оптимістичного розвитку подій, не стане частиною Заходу. Вона залишиться буферною зоною, яку поступово затягне назад у російську сферу впливу», — говорить Роберт Каплан та додає, що «українська «історія успіху» з демократизацією і повною інтеграцією із Заходом неможлива.

Politico

Видання на своїх сторінках зазначає, що перемога Трампа для Європи означатиме відмову від подальшого розширення НАТО і від надання військової та іншої допомоги країнам, які не входять у цей Альянс, таким як Україна і Грузія, які частково окуповані російськими військами і намагаються зберегти свій політичний і економічний суверенітет. Такий розвиток подій може зупинити їх просування до демократії і ринкового капіталізму.

Ян Кампбелл

Геополітичний експерт та доктор вважає, що «Трамп не зможе від усього відмовитися й кинути Україну напризволяще. Україна ж, будучи недієздатною державою, перетворилася на неприємну виделку як для Росії, так і для ЄС в руках США. Виделка — дуже зручний інструмент, і не тільки для перевірки знання етикету або для поїдання гороху і рису. Будь-який рух руки, падіння або необережне поводження з виделкою може привести до поранення й болю. Тому президент Путін повідомив ЄС і США, що не рятуватиме Україну або навіть окупуватиме її. Так що проблема України стає проблемою Євросоюзу».

Дмитро Горенбург і Майкл Кофман

На думку наукових співробітники некомерційного дослідного Центру військово-морського аналізу, Трамп захоче укласти з Путіним угоду. Його не дуже хвилюють глибинні проблеми, що лежать в основі конфлікту США та Росії, який розгортається протягом останніх пʼяти років: просування демократії у сусідніх з Росією країнах, права людини, розширення НАТО і протидія російському впливу в Європі. Основні інтереси Росії, збереження України і Грузії в її сфері впливу і продовження інтеграції колишніх радянських республік не суперечать тому, як Трамп визначить національні інтереси Америки.

Ендрю Барнс

Професор Університету Кента каже, що «Росія продовжить чинити тиск на наявні міжнародні інститути і норми, а Трамп в цілому вітатиме ці дії, думаючи, що вони принесуть користь американським інтересам. Потенційний конфлікт можливий, коли справа торкнеться створення нових правил замість старих». Але у той же час професор додає, що складно передбачити, як проходитиме цей процес, оскільки ні Путін, ні Трамп не виступали хоч найменшим чином зрозуміло про те, у чому полягатиме новий порядок, який прийде замість старого.

Катерина Смаглій

Директор Київського офісу Інституту Кеннана вважає, що «останній рік був дуже важкий для України. В нас не відбулося жодних величезних проривів у наших відносинах зі Сполученими Штатами. Мені здається, що більше докладала зусиль до промоції України у Вашингтоні, в Нью Йорку наша діаспора, наші громадські організації, які інколи робили більше, ніж і посольство, і МЗС, разом узяті».

Альона Гетьманчук

Директор Інституту світової політики вказує на певне розчарування у США Україною: «2016 рік був відносно млявим, тому що в США вже було розуміння, які є внутрішні ліміти в Україні щодо реформування і щодо того щоби стати історією успіху. З’явилося певне розчарування Україною і спроможністю її керівництва зробити швидкі реформи і побороти корупцію в пришвидшеному темпі. А з боку України з’явилося розуміння, що для Обами і його адміністрації Україна не становитиме ключову частину його президентської спадщини».

Олександр Сушко

Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва зауважує, що «в принципі Україні вдалося отримати від Сполучених Штатів значну частину – принаймні, більшість того, що реально можна було отримати в цій ситуації. Хоча загалом, якщо окреслювати ставлення і сприйняття в Україні політики Обами, його адміністрації, то тут домінують оцінки, що не весь потенціал був реалізований. І що адміністрація суттєво недодала в тих відносинах, можна було досягти більшого. В першу чергу називають відмову від постачання летальної зброї, і достатньо обмежені фінансові ресурси, які були виділені».