Канадські дослідники вперше вилікували розсіяний склероз

Канадські дослідники повідомили про успіх клінічних випробувань терапії розсіяного склерозу кровотворними стовбуровими клітинами. Звіт про роботу опублікований в журналі The Lancet.

Розсіяний склероз – хронічне аутоімунне захворювання, що викликає пошкодження мієлінових оболонок нервових волокон в різних відділах ЦНС, що призводить до порушення нервової передачі і втрати відповідних функцій (сенсорних, рухових і т. д.).

У відкритих випробуваннях, проведених співробітниками Університету Оттави (University of Ottawa, Канада), взяли участь 24 пацієнта віком від 18 до 50 років зі стійким до терапії агресивним перебігом розсіяного склерозу і поганим прогнозом. 

Спостереження за пацієнтами тривало від 3,9 до 12,7 років. Протягом трьох років після лікування (первинна кінцева точка випробувань) у 69,9 відсотках добровольців не спостерігалося ознак активності розсіяного склерозу (загострення, прогресування і пошкодження мозку, видимі на МРТ з гадолінієвим контрастуванням). Протягом усього часу спостереження в жодного з тих учасників, який вижив, не було клінічних загострень захворювання і потреби в специфічній терапії, а швидкість атрофії мозку зменшилася до рівня здорової людини.

У 35 відсотків добровольців стійко зменшилися прояви інвалідності (згідно розширеній шкалі органічних порушень), пов’язані з погіршенням зору, м’язовою слабкістю і порушеннями координації рухів. Кілька учасників змогли повернутися до роботи або навчання.

Незважаючи на загальний успіх, у експериментального лікування були важкі ускладнення. Один з пацієнтів помер від інфекційного ураження печінки в результаті іммуноабляціі, ще одному пацієнту з такого самого приводу знадобилася допомога в умовах відділення інтенсивної терапії. У всіх учасників в ході лікування спостерігалася лихоманка.

Як пишуть дослідники, методика стала першим видом лікування, який повністю припинив запальну активність у центральній нервовій системі у пацієнтів з розсіяним склерозом протягом тривалого часу і без додаткової терапії. Вони також відзначають, що в ході подальших випробувань необхідно уточнити групи пацієнтів, яким подібне лікування принесе максимум користі при низькому ризику ускладнень.